Енергоефективність і енергозбереження на Закарпаті » Інститут еколого-релігійних студій

Енергоефективність і енергозбереження на Закарпаті 2-09-2012, 16:08

Як вибрати правильний та економний спосіб зігріти себе і приміщення холодної пори.

Щоб зимові морози не стали неприємним сюрпризом, а гаманець не дуже постраждав, слід перевірити, як опалюються ваші приміщення й чи не варто змінити вид опалення або ж підстрахуватися. Загалом в області широко практикують 4 види енергоносіїв: газ, електрику, тверде паливо та сонце. Які переваги кожного – у нашому матеріалі.

У квартиру – краще газ 

Як запевняє менеджер магазину «Водяний» (каналізаційні системи, водопровід та опалення) Ігор БАБЯК, при виборі типу опалення, зміні одного виду на інший або комбінуванні варто передовсім звернутися за консультацією до спеціалістів: «Якими би ви не були підкованими інформацією, але все ж консультуватися варто. Серйозні магазини, до яких відноситься і «Водяний», надають повний спектр порадчих послуг. У нас відлагоджена система, за якою менеджери магазину надають вичерпні консультації, кваліфіковані інженери з монтажними бригадами виїжджають на місце, складають кошторис, пропонують самі й слухають побажання клієнта». 

За всіма підрахунками (як простих знайомих автора, так і експертів), якщо вам потрібно опалювати квартиру, то поки що оптимальним по ціні та зручності варіантом буде газ. Менеджер магазину «Водяний» Ігор Бабяк стверджує: якщо у будинку проведено газ, то не варто шукати інших альтернатив. «Затратними в установці газового опалення будуть 2 речі: котел (від 5000 грн.) та радіатори (від 2500 грн., залежно від кількості кімнат). Робота по встановленню не перевищуватиме 1500 грн., дрібні матеріали – не більше тисячі. Зате переваг перед електрикою багато».

Справді, електричне опалення хоч на перший погляд і виглядає економним варіантом, але має чимало підводних каменів. Дешеві електрокотли українського виробництва (десь по 2 тисячі за 1 шт.) уже неодноразово викликали нарікання, тож довіра до них підірвана. Так само не можна цілком покладатися на спеціальні електричні радіатори (від 400 грн. штука), адже у більшості квартир стара електрична проводка. Вона просто може не витримати перенапруги. Тож необхідно встановлювати окремий щиток, міняти проводку, ставити спецлічильник тощо. А іноземні котли коштують майже стільки ж, скільки й газові. Й бувають вони переважно одноконтурні. Тобто підігрівати воду на кухню та у ванну такий котел не буде. Окремо слід ставити бойлер, що потягне також до тисячі гривень. А місячний рахунок за електроенергію тоді – від 100–150 грн.  

Тому експерти радять уже прицінюватися до газових котлів, адже їхня вартість коливається й може залежати від багатьох факторів. Влітку переважно вона трохи нижча. Не варто, однак, лакомитися на надто дешеві ціни в певних точках чи магазинах. Адже якість котла однієї й тієї ж марки та моделі може суттєво відрізнятися! «Приміром, гіпотетичний котел «Н» може бути зібраний як у Європі, так і в Китаї. Марка й модель збігаються, а якщо відкрити й порівняти деталі та матеріали – це дві великі різниці, – ділиться спостереженнями І. Бабяк. – Тому треба не лише сертифікати дилера вимагати, а й дивитися на «нутрощі». До речі, наш магазин торгує виключно офіційними котлами «Вайланд», «Протерм» та «Сеньйор Дюваль»… Це елітні європейські бренди, але вони мають чимало економ-пропозицій. От нині в наявності бюджетна серія турбокотла на 24 кВт (оптимально для двокімнатної квартири) за 4900 грн.».

Варто згадати й дешевий та сердитий варіант: газові конвектори (від 1500 грн., і на них потрібний окремий дозвіл на виведення вентиляції назовні) або масляні радіатори (2-3 кіловатні, від 500 грн.). Утім їм не вистачає потужності. І якщо у вас не однокімнатна квартира, таких слід придбати мінімум три. До того ж – колонку для підігріву води (ще 2000 грн.). А ванна буде однаково холодна… Сума набігає також чималенька. 

Для будинків – комбінуйте! 

Якщо ж ваше житло – приватний будинок, то варто задуматися над оптимізацією витрат з оплати за енергоносії. Спеціалісти стверджують: для невеличких будинків та напівособняків, що не перевищують 120 кв. м, підійде й простий настінний турбокотел. Також має бути невеликий водорозбір (кількість санвузлів – не більше 2).  У разі великого водорозбору радять ставити стаціонарний котел (підвальний) на опалення плюс бойлер побічного нагріву. Він живитиметься від котла, але система не перевантажуватиметься. «Дехто в будинках, щоб не виходити за межі газового тарифу першої категорії, комбінує газ та електрику. Тобто ставиться ще й великий електробойлер і радіатори. Це виходить дешевше, ніж платити за газ по другій категорії… 

Офісам – тверде паливо 

Для юридичних осіб тарифи на газ значно вищі, тому всі стараються знайти якусь альтернативу газу. Переважно це твердопаливні котли, які врізають паралельно в газову систему. Незважаючи на те, що найслабший твердопаливник (до 170 квадратів обігріву) коштує не менше 7–8 тис. грн., однаково це фінансово вигідно.  «Хтось пробує ставити твердопаливні котли й у приватних садибах, – додає І. Бабяк. – Утім вони потребують постійного обслуговування. Навіть фірми вводять окремі посади кочегара… На котлах пишеться, що вони мали б функціонувати на одному завантаженні 12 годин і прості в обслуговуванні. Однак тривалість горіння залежить від типу дров чи вугілля, величини топки тощо. Насправді середньостатистичний котел потрібно завантажувати дровами мінімум тричі на добу!»    

Сонце не дорожчатиме… 

Як бачимо, в будь-якому випадку розкошелитися слід на порядну суму. І це треба обов’язково робити, якщо хочете грітися взимку. Європа вже давно зрозуміла дороговизну традиційних методів. Тому посилено переходить на альтернативні джерела енергії (зокрема, на сонячну) та проводить серед населення й підприємців активну інформаційну кампанію. У Німеччині, приміром, новий сільськогосподарський чи промисловий об’єкт не введуть в експлуатацію, якщо він на 20–30% не забезпечуватиме себе нетрадиційною енергією. На Заході в цьому напрямку функціонують механізми, до яких нам ще далеко: державні програми для заохочення, пільгове кредитування, відшкодування коштів тощо. Адже якщо намагатися переходити на «альтернативу» самотужки, виходить недешево. Хоча навіть на Закарпатті, за словами керівника компанії «SOLAR Kаrpathy» Сергія Паскаля, поступово починають розуміти перспективність сонячної енергії та необхідність вкладати серйозні кошти, щоб отримати незалежність: «Часто так буває, що людина приходить і каже: «Хочу ні від кого не залежати, не платити за газ і електрику!» Але водночас дивується, чому її мрія та незалежність коштує не 500 і не 1000 доларів! Нам ще треба позбавлятися совкового менталітету, коли більшість думає, що стане здоровою, якщо прийматиме рекламовані ліки. А хороше здоров’я – наслідок цілого комплексу кропітких заходів – від харчування та способу життя й кваліфікованої медицини до правильної генетики. Так і з сонячною енергією. Придбав сонячні батареї – і ти незалежний від електрики, додав геліосистему плюс тепловий насос (із води, землі чи повітря), який у 4 рази економніший за електричний котел, – і не треба тобі навіть газу. Але це як страхова медицина – вкладати слід поступово й багато. Цікаво, що багаті це переважно не розуміють: у них голова не болить, що комунпослуги дорогі. До нас іде середній клас: ті, хто заробляє гроші й уміє їх скрупульозно рахувати. А ще – починають повертати голови до сонця керівники установ: міні-готелів у гірських районах, медичних закладів, навіть деяких церков!»

Утім, як пояснює експерт, дороговизна сонця відносна. І вона того варта. Сонячні батареї зроблені переважно із надчистого кремнія (що використовують на супутниках!), тож вони мають необмежений термін експлуатації! У геліосистемах кварцове скло, мідні та алюмінієві деталі, які також наднадійні. Крім того, не кожному клієнту потрібно купувати весь спектр сонячного обладнання. «Ми вже 7 років на ринку енергозбереження, займаємося науковою роботою (маємо 7 власних патентів) й індивідуально підходимо до потреб покупців. Спеціаліст безкоштовно виїжджає на місце, робить розрахунки. І пропонує оптимальний варіант. Адже комусь потрібно лише забезпечити енергією будинок на кілька годин (через постійні перебої з електрикою), комусь вигідніше отримувати від сонця гарячу воду та підігрівати басейн, хтось хоче лише опалювати житло, а вода нагріватиметься традиційним способом.

«Крім того, фірм-виробників обладнання – десятки. Й ціна одного колектора може коливатися від 280 до 1 тисячі доларів», – додає С. Паскаль.  Загалом, краще один раз побачити й вживу послухати про специфіку роботи сонячних колекторів, геліосистем та теплових насосів – тоді лише осягнеш ту суму, яку необхідно витратити для середньостатистичного будинку на опалення, гаряче водопостачання та електрифікацію. Єдине, що можна приблизно розрахувати: для будинку треба мати мінімум 2 сонячні батареї для електрифікації, 4-5 колекторів для опалення і гарячої води, (тобто, від 1,5 до 6 тисяч доларів за повну незалежність!). І це при тому, що вартість робіт по встановленню обладнання не перевищує 10% вартості самого обладнання!

Тарас ВАЩУК, "Закарпатська правда"

 
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм іменем.

Інші новини по темі:

  • Піст – час повернення до первозданної га ...
  • Розв’язка екологічних проблем – у серці ...
  • Нова євангелізація для спасіння світу
  • З різким здорожчанням газу та електроене ...
  • Відважитись на нові переміни


  • Додавання коментаря