КРАСА У СВЯТОМУ ПИСЬМІ » Інститут еколого-релігійних студій

КРАСА У СВЯТОМУ ПИСЬМІ 31-07-2013, 22:42

КРАСА У СВЯТОМУ ПИСЬМІ

Краса і Біблія? Саме так. Достатньо лише неупереджено подивитися на Біблію, щоб зрозуміти її красу та поетичність і, завдяки цьому, побачити красу Господа і Його творіння, адже "усе Він створив гарним у свій час"

 

Ми постійно запитуємо себе: "Що таке краса?" Людина прагне краси, але досягти її важко, а часом і неможливо. Головна причина – нерозуміння тотожності понять "краса" і "добро". Ми-бо сприймаємо красу як естетичне, чуттєве явище зовнішнього характеру: музика, архітектура, література, танець… Однак навіть мова підкреслює різноманітність краси через синоніми: "красивий", "гарний", "добрий"… І сам діапазон використання цих слів підказує, що краса не може бути суто фізичним явищем.

 

Уже на самому початку Буття ми бачимо, як під час створення світу Бог робить усе добре (Бут 1). Добре в Біблії – це особлива найвища оцінка, причому в співвідношенні з тим, що побачив сам Бог. Усе, що є добре, то красиве і гарне. На цьому наголошено вельми багато: "Усе Він створив гарним у свій час" (Проп 3, 11), "Краса і велич – його діло, правда його стоїть повіки" (Пс 111, 3). Краса в Біблії – це частина Божого задуму й творіння.

  
Через Божі творіння (наприклад, у природі) ми можемо побачити природу і характер самого Бога (пор. Іов 12, 7?9; Пс 19, 2?7; Рим 1, 20). У навколишньому світі – Божому творінні – ми бачимо величезну кількість краси. Бог-бо любить красу і прагне її, Він її Творець. Більше того, Святе Письмо звертає нашу увагу на те, що сам Бог теж прекрасний (пор. Пс 45, 3).

Біблія не обмежується естетичною красою, адже інший вимір краси – внутрішній, духовний. Люди звертають увагу на зовнішність, але Господь дивиться на серце кожного. Краса – то омана, а врода – марнота (пор. Прип 31, 30), зовнішня краса може бути лише примарою без сенсу і значення (пор. Прип 11, 22). Тож для Бога пріоритетом є внутрішня краса.

Згадаймо історію помазання Давида (1 Сам 16, 6?13), коли Самуїл звернув увагу на вродливого Еліава і гадав, що саме йому належить стати царем. Але Бог відкинув його та інших синів Єссеєвих, обравши Давида. У Новому Завіті знаходимо також настанови жінкам (1 Пт 3, 3?4; 1 Тим 2, 9?10). Апостоли звертають увагу, що головна прикраса жінки – це не її зовнішність, а багатий духовний світ, краса духу, характеру і добрих учинків. Це стосується і чоловіків, до речі. Внутрішня краса здатна преобразити нас ізсередини, зробити прекрасною і нашу зовнішність.

Два виміри краси нероздільно пов’язані між собою, однак суттю краси як такої є краса духу. Зовнішня краса без неї – яскрава обгортка, що втрачає свій вигляд із плином часу. Але краса духу завжди залишається з нами. Ми бачимо красу навколо, навіть відтворюємо її, але духовна краса часто залишається поза увагою. У той же час зовнішня краса швидко зникає. А тієї справжньої, Господньої, краси – бракує. Однак перш за все саме ця краса, присутня у Божому творінні, має стати об’єктом нашого захоплення та споглядання. Так школа розуміння краси стає шляхом до пізнання Бога, передаючи Його волю та велич.

 


Богдан ЗОЛОТАРЬОВ

 
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм іменем.

Інші новини по темі:

  • Екологічна проповідь на Першу неділю Вел ...
  • Екологічна проповідь на Третю неділю (Хр ...
  • Світ - ікона Божої любові. Проповідь на пе ...
  • Надихнути на адаптацію до зміни клімату ...
  • Надихнути на адаптацію до зміни клімату ...


  • Додавання коментаря