Це не моє сміття, але це моє село, мій ліс: вчитель з Слобідки закликає не смітити » Інститут еколого-релігійних студій

Це не моє сміття, але це моє село, мій ліс: вчитель з Слобідки закликає не смітити 8-05-2020, 16:15

Микола Федчишин — вчитель фізичного виховання Слобідської школи. Він давно заявив про себе як активного громадянина, людину, яка намагається змінити світ довкола. Кілька років тому вчитель організував гурток велосипедистів. Разом із своїми учнями часто вирушав у подорожі по цікавим місцям Калинівщини, пропагує велоспорт у рідній громаді, був ініціатором кількох велопробігів.
Карантин трішки змінив плани спортсмена, але і у цей час він знайшов спосіб бути корисним громаді.
Спершу організував жителів своєї вулиці для прибирання берега біля річки Південний Буг. Працювали з дотриманням соціальної дистанції й за декілька годин назбирали більше двадцяти мішків сміття.
-Я люблю своє село і хочу, щоб ліси, луги, поля та річки біля нього були чистими. Тому не можу проходити байдуже біля сміття, прибираю його. Роблю зауваження людям. Часто фотографую та поширюю світлини до прибирання і після, — розповідає Микола Федчишин.
 Хтось розуміє і підтримує мене, комусь це не подобається. Найобразливіше було, коли після нашого прибирання перед Великоднем, люди відпочивали біля річки і знову насмітили
Це Микола Федчишин відразу ж зафільмував на відео, в якому звернувся до тих, хто насмітив, й закликав їх прибрати після себе. І порушники порядку відгукнулися на прохання та прибрали сміття.
На першій спробі зробити світ навколо себе чистішим Микола Федчишин не зупинився. Навіть свої ранкові пробіжки до лісу він поєднує із прибиранням лісу.
Можна сказати, що він у громаді один з перших представників спортивно-екологічного руху, який має назву плоггінг. Він полягає у тому, що під час пробіжки потрібно підбирати сміття, що трапляється на шляху. Мета плоггінгу — очистити вулиці, дороги від сміття і поліпшити свою фізичну форму. Хоча у цьому випадку це не плоггінг у чистому вигляді — надто багато у нас сміття. 

 – “Хтось розуміє і підтримує мене, комусь це не подобається. Найобразливіше було, коли після нашого прибирання перед Великоднем, люди відпочивали біля річки і знову насмітили”— розповідає Микола Федчишин.

-Я бігаю близько місяця. Спочатку бігав в один бік лісу й назбирав там три мішки сміття. Потім змінив маршрут і за сім днів ще назбирав стільки ж, — каже Микола Федчишин. — Люди вивозять у ліс всякий непотріб зі свого обійстя. Прикро, бо щомісяця у село приїздить транспорт й збирає у людей сміття, проблеми із вивезенням сміття немає, то навіщо створювати їх самим. Сміття я збираю у мішки, а потім велосипедом везу у село та здаю на машину. Один раз попросив сусіда і він підводою привіз мішки з лісу. Ось нещодавно пас череду. Так на полі теж повно сміття — це пляшки скляні і пластикові, обгортки від цукерок, упаковки від зернят, кульки. Хіба не можна забрати все це додому і викинути там у смітник. Усе, що знайшов на полі, також приніс додому.
Микола Федчишин закликає не смітити, не соромитися прибирати сміття не тільки після себе, а й після інших. Тоді світ навколо нас стане кращим.

 
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм іменем.

Інші новини по темі:

  • Про гріхи, які майже ніколи не почуєш у сп ...
  • У багатьох гірських селах Закарпаття люд ...
  • 2020-й стартує з новацій — УжНУ починає сор ...
  • Угорці продовжують прибирати Тису від за ...
  • ГАРМОНІЯ З ПРИРОДОЮ – ГАРМОНІЯ З БОГОМ


  • Додавання коментаря