Інститут еколого-релігійних студій » Сторінка 10

Новини

Рубрика: екологічні цитати

10-01-2020, 16:13

 

Екологічні цитати з Різдвяної бесіди єпископа МГКЄ Мілана Шашіка

На Поліссі створять пралісові пам’ятки природи

10-01-2020, 12:45

На Поліссі створять пралісові пам’ятки природи

 

        На території Прип’ятського Полісся виявили багато залишків природних лісів, на основі яких планують створити пралісові пам’ятки природи.

         Про це розповіла представниця Українського товариства охорони птахів Ольга Яремченко у Житомирі під час обговорення міжнародного проєкту "Полісся – дика природа без кордонів: збереження одного з найбільших природних регіонів Європи", повідомляє кореспондент Укрінформу. 

        "Ключові завдання проєкту – зробити природоохоронну оцінку сучасної території Прип’ятського Полісся і визначити особливо цінні для збереження природи ділянки. Ми працюємо у рамках закону про збереження пралісів. Уже побачили, що на Поліссі є багато залишків природних лісів, які зберегли свою функцію пралісів. Вони не відповідають критерію пралісів, оскільки розміщені на болотах і за окремими критеріями оцінюються як мертва деревина. Тому ми ідентифікуємо їх як категорію природних лісів, яких уже знайшли чимало, й працюватимемо над створенням пралісових пам’яток природи", - зауважила Яремченко.

        За її словами, також працює велика команда фахівців, які виявляють місця існування рідкісних представників фауни, місця гніздування птахів, міграційних скупчень та локації існування кажанів, щоб створити там охоронні зони.

        У межах проєкту також передбачено покращення управління природно-заповідними територіями, відновлення гідрологічного режиму болотних масивів, які мають міжнародну цінність, та інформаційно-просвітницька кампанія серед населення.

        Транскордонний коридор Прип’ятського Полісся охоплює Україну та Білорусь. На території нашої країни – це Волинська, Рівненська, Житомирська та Київська області.

        Одна із ключових цілей проєкту "Полісся – дика природа без кордонів: збереження одного з найбільших природних регіонів Європи" – підвищити природоохоронний статус Полісся шляхом подання близько 300 тис. га угідь на номінацію для включення до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

«Червоні лінії» для Боржави: що можна будувати на карпатській полонині

9-01-2020, 23:40

 

В одному з епізодів відомого твору іспанського письменника Мігеля де Сервантеса головний герой Дон Кіхот бореться з дерев’яними млинами-вітряками.  Таким чином він намагається продемонструвати свою лицарську доблесть та відвагу. Зрештою, жодної небезпеки для Дон Кіхота вітряки не несуть – в цьому і полягає алегорія твору. Але що, коли дерев’яні вітряки модернізуються, і у двадцять першому столітті перетворюються на велетенські металеві конструкції? Що, коли за цими вітряками стоїть чимало багатих та могутніх людей – від інвестора, який попри все бажає їх будувати до місцевої влади, яка попри все бажає догодити інвестору. Тоді алегорична сценка іспанського митця втрачає свою первинну іронію й перетворюється у сувору українську реальність. 

Аби зрозуміти, звідки така реальність взялася, треба повернутися ще у далекий 2008 рік, коли в Україні запровадили так званий «зелений тариф» – економічний механізм, спрямований на заохочення генерації електроенергії відновлюваною енергетикою. Цей механізм передбачає не тільки збільшення ціни електроенергії, виробленої на сонячних, гідро чи вітроелектростанціях, але й зобов’язує регіональних або національних електропостачальників купувати її. З того часу пройшло більше десяти років. Наразі, за даними, які наводить «Економічна правда», в нашій країні 2% виробітку електрики припадає на відновлювальну енергетику, але забирає сектор 9% грошей ринку, а  бенефіціарами «зеленої енергетики» здебільшого є бізнесмени, так чи інакше пов’язані з політикою.

 Взагалі, «зелена енергетика» в Україні та на Закарпатті зокрема стала доволі заполітизованою. Це дуже добре прослідковується на прикладі бізнесу малих гідроелектростанцій у розслідуванні закарпатської журналістки Олени Мудрої «Заробіток на «чистій енергетиці»: хто на Закарпатті лобіює будівництво малих ГЕС на річках Карпат». Виходячи з даних, опублікованих в матеріалі, основними вигодоотримувачами «зеленої енергетики» є родини чиновників: «губернаторів» та депутатів.  Тому не дивно, що коли на такий  «ринок» заходить справжня іноземна компанія-інвестор – очікування доволі оптимістичні.

Проте наш матеріал не про хорошого чи поганого інвестора. Наш матеріал про правила гри, баланс інтересів бізнесу та громади,  а також про владу, особливо місцеву, яка має слідкувати за дотриманням цих інтересів, в першу чергу з державницької позиції, та встановлювати своєрідні «червоні лінії», керуючись правовими підставами. На жаль, дуже часто подібних «червоних ліній» ні для влади, ні для бізнесу немає...

Джерело: http://karpatvisnuk.com.ua/all-news/chervoni-lini%D1%97-dlya-borzhavi-shho-mozhna-buduvati-na-karpatskij-polonini.html?fbclid=IwAR3Tff3knr_Lst86Pha88dizwK0F4j1ScAG6cOk9z0F44gLAQX8khYu63A4

Одне з трьох основних завдань сучасної Церкви.

8-01-2020, 16:23

3 небезпеки і 3 завдання для сучасної Церкви на думку єпископа ординарія Київсько-Житомирської дієцезії РКЦ України Віталія Кривицького

 Небезпеки:

  • Секуляризм і дехристіанізація: ці явища міцно впливають на моральний лад в нашій державі.
  • Лібералізм, який включає в себе гендеризм і неомарксизм.
  • Літеплість християн – в Церкві є певне послаблення, якщо йдеться про євангельські цінності, християни готові погоджуватися з багатьма речами, з якими не можна погоджуватися.

    – Завдання:
  • Постійна євангелізація охрещених – пост-хрестильний катехуменат, як це називає ІІ Ватиканський Собор. До справ віри потрібно підійти поважно.
  • Мотивація наших людей бути віруючими і то радикально, не говорю бути екстремістами, але – відважно називати речі своїми іменами.
  • Свідома відкритість на виклики сьогодення: від питань ЕКОЛОГІЇ до пастирства людей, яких вразив гріх, будь-яка залежність.


    Ми не знаємо, що буде через 20 років, але від нас сьогодні залежить що буде завтра.
    Джерело: CREDO: https://credo.pro/2020/01/252859?fbclid=IwAR1Cqv7wzBVomV1_egUHXh7EsD_LAxz1UHDnF480I_fcokc6x7Q64g8mSOE

Благання за жертв в Австралії під час Молитви перед освяенням хлібів на Різдвяній Всенічній

7-01-2020, 00:33

                                                                        

 

 

Ставрофорний протоієрей, парох парафії Святого Архистратига Михаїла (Мукачівської греко-католицької єпархії) о.Василь Бляшин, який є також активним християнським екологістом, під час Різдвяного Всенічного бдіння присвятив сьогоднішню молитву жертвам стихійного лиха - масових пожеж на Австралійському континенті, чим проявив християнську солідарність з жертвами локального стихійного лиха і змін клімату в глобальному контексті...

Різдвяна бесіда з боголюбивим єпископом Міланом Шашіком – про Закарпаття, екологічну ситуацію сучасності, молодь...

4-01-2020, 17:37

                                                                                     

«Хай Ісус народиться в серці кожного закарпатця» – Різдвяна бесіда з владикою Міланом. Про екологію, молодь, спілкування з Папою Римським. Його мудрість і доброта – це приклад для всіх нас у цей непростий час. Дуже світла, позитивна людина – і я радий, що мав змогу поспілкуватись з владикою і зробити цей матеріал напередодні Різдва.

 

Джерело: https://www.youtube.com/watch?feature=youtu.be&v=t0Vk1xo9UuI&app=desktop

Чому успішний рослинницький бізнес обов’язково повинен враховувати екологічний фактор

2-01-2020, 19:10

Чому успішний рослинницький бізнес обов’язково повинен враховувати екологічний фактор

 

 

Навіщо мені ще з тією косаркою гратися… Обробимо «раундапом» та й усе, — розповідає власник господарства, у якому періодично висіваються сидерати. Його сусід без жодної тіні сумніву так само періодично палить стерню, а усі питання із бур’янами вирішує за допомогою термоядерних препаратів сумнівного походження. Виходить такий собі «ноу-тілл», щоправда, без жодних ознак життя у верхньому шарі грунту та накопичення органічних решток.

Ми читаємо гарячі законодавчі новини з Північної Америки та Євросоюзу та чудуємося: вони що там геть із глузду з’їхали? Додуматися позабороняти ледь не половину діючих речовин, а за посівами чим доглядати..? Причому там і мови немає про спалювання стерні чи надмірне внесення міндобрив, однак усе ті німці та англійці не заспокоються і ледь не щодня піднімають нові аграрно-екологічні питання.

Не будемо довго просторікувати про стан, колись дійсно славнозвісних українських чорноземів — всі все знають та розуміють. Ліси та лісосмуги повирубували, річки позникали, вітрова ерозія переміщує мільярди тонн родючого шару, а на поля при цьому щедро виливається і висипається усе, що можна і не можна. Додамо сюди ще й часті зумисні і випадкові пожежі і, своєю чергою, висловимо щирий подив: як воно ще й родить? Адже режими циркуляції вологи безнадійно порушені, тому вираз «100 днів без дощу» набуває дедалі більшого поширення. Та сама архіважлива біота багато де безнадійно вбита, грунти переущільнені, органіка вноситься лише в одиницях господарств.

Це означає, що рано чи пізно поля у багатьох господарствах можуть дійти до такого стану, як років зо 15 тому у Китаї, де мільйони чи десятки мільйонів гектарів землі перетворилися на стерильні пустелі. Скільки б ми не кидали у землю міндобрив, це не допоможе без дотримання нормального природного стану в полях та навколишній місцині.

Втім, годі про погане, а краще поміркуймо про те, як можна у межах окремого господарства цьому запобігти, плануючи не на рік чи на два вперед, а на цілі покоління, включаючи і власне.

…З одного боку, маємо констатувати, що в багатьох господарствах по всій території України почали відновлювати стада ВРХ чи принаймні ставити свинокомплекси. Нехай там пару сотень дійних корів зі шлейфом, однак вони є. Їх власники пояснюють таку несподівану для українських реалій альтернативу просто: хочемо підстрахуватися в економічному плані. Однак обов’язково додають: бачимо, що без гною далі нікуди…

17 408 27 1

З іншого боку, таких господарств поки що дуже небагато. Це зрозуміло, бо хто хоче вкладати кошти у тваринництво з рентабельністю у межах 5%, коли можна підняти на кукурудзі чи соняшнику всі 300%. Технологія відома і апробована, аби пару дощів пішло. З фермами чимало клопотів, починаючи від придбання обладнання та пошуку спеціалістів та закінчуючи жахами на кшталт спалахів АЧС.

Тим не менш, усі хором погоджуються, що гній було б добре давати, і дуже шкода, що його немає… Таке от замкнуте коло, котре, втім, намагається розірвати дедалі більше аграріїв. Не будемо співати дифірамбів природним відходам худобини, та відзначимо, що скрізь, де гній вносять бодай на 10–15% площ, рослини набагато краще протистоять стресовим явищам, починаючи з нестачі вологи в грунті. Гній покращує фізико-механічний склад землі, там є усі необхідні мікроелементи і готова біота, тому маємо розуміти, що рано чи пізно до тваринництва повернуться усі господарства. Або як варіант — почнуть виготовляти біокомпости.

Ще одна поширена проблема — застосування неякісних ЗЗР, перевищення їх норм внесення та цілковите нехтування механічними способами боротьби з бур’янами.

По-перше, на що передусім слід звертати увагу у виборі гербіциду чи іншого препарату? На відсотковий вміст діючих речовин, оскільки у якісного препарату баластовий залишок у розрахунку на кілограм чи літр буде мінімальним. Оцей залишок у засобів захисту рослин невідомого походження завжди буде дуже значним, і що саме використовується як наповнювач — неясно. Це можуть бути відходи хімічної промисловості, які підуть у поля й отруять усе навколо.

Культурні рослини ж обов’язково отримають фітотоксичний стрес, який можна було б мінімізувати, використавши препарати перевірених виробників.

Вселяє оптимізм і те, що починають повертатися на поля просапні культиватори та борони, за допомогою яких частково знищуються бур’яни та вичісуються посіви. Дедалі більшого поширення набуває і проста як дверцята, однак ефективна технологія провокації сходів бур’янів і падалиці культури-попередника та їх подальшого механічного знищення. Якщо ми не переконані адепти канонічного ноу-тілл, то мусимо таки випалити це додаткове відро «солярки» на гектар, аби прибрати бодай частину бур’янів. Інакше будемо заручниками нестачі вологи і неспрацювання гербіциду, поступової появи резистентності у рослин, ризику неякісних препаратів та інших схожих факторів. Проти культиваторної лапи резистентності немає ні в кого…

17 408 27 2

Дуже шкода, що лише на сторінках підручників із землеробства лишається таке поняття, як пар. На полях, залишених під паром, можна вирізати начисто бур’яни, накопичити там вологу і ще й дочекатися ефективного спрацювання розкислювальних видів добрив, таких як фосфоритне борошно скажімо.

Згадаємо і про поступове усвідомлення того факту, що пожнивні рештки ранніх зернових — це не просто солома, яка заважає посіяти ріпак чи ще щось там, а безкоштовне природне органічне добриво. Його не потрібно палити, із ним слід навчитися працювати, подрібнюючи, рівномірно розкидаючи полем, додаючи азот і сприяючи якісній нітрифікації.

Довелося зустрічати в новинах згадки про справдешні «солом’яні бунти» дрібних фермерів. Мовляв, ми не можемо собі дозволити витратити додаткових 10 л/га пального на подрібнення та заробляння соломи в землю, тому палили й будемо палити стерню… Що тут можна відповісти? Просто підрахуйте елементів живлення у тій соломі, додайте сюди біологічні чинники сприяння активності біоти, а також деякі інші характеристики, наприклад, уповільнення випаровуванню вологи з грунту. Гадаємо, що це варто 10 літрів «солярки».

Так чи інакше, бодай часткові екологічні підходи у сучасному рослинництві можуть бути не просто перспективними, але й давати результат тут і зараз. Висів покривних культур, регулярне внесення гною та компостів, застосування альтернативних технологій обробітку грунту, таких, скажімо, як вертикальний обробіток, правильна сівозміна (особливо!) дають змогу реально підвищувати урожайність, при цьому підстраховуючись у несприятливі для посівів сезони.

Інша річ, що чимало фермерів не бажають займатися здоров’ям грунтів через одну відому причину — земля не їхня. І оренда на шість років, так само як розквіт рейдерських схем абсолютно не надихає гратися із сидератами чи спеціально ставити півтисячі дійних корів. Бо сьогодні ти хазяїн на
3000 га, а завтра… Хто його знає, що буде завтра… Хоча Україна, сподіваємось, буде, і діти наші будуть, і онуки. От про них також варто подумати!

 

Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

 

Джерело: http://agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/16084-chomu-uspishnyi-roslynnytskyi-biznes-oboviazkovo-povynen-vrakhovuvaty-ekolohichnyi-faktor.html?fbclid=IwAR1WnsHh2DPTadQzVnfLm2lr7TbBjCvMu4urqsyoHm1mAt3iGm57efW6C5w

В ООН присвячують 2020 рік захисту рослин

28-12-2019, 12:01

Новий 2020 рік стане Міжнародним роком охорони здоров’я рослин. Таке рішення прийняли в Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (FAO). Адже ми сприймаємо рослинну їжу в нашому раціоні як належне, не замислюючись про те, що в результаті зміни клімату та діяльності людини багато культур знаходяться під загрозою зникнення.

В ООН присвячують 2020 рік захисту рослин

Наша їжа на 80% складається з рослин, вони виробляють 98% кисню, яким ми дихаємо. Але, водночас, рослинам постійно загрожують шкідники та хвороби — щорічно через них гине до 40% продовольчих культур у всьому світі. В результаті загальний обсяг збитків для торгівлі сільськогосподарською продукцією становить понад 220 млрд доларів на рік, мільйонам людей загрожує голод, сільському господарству — основному джерелу доходу сільських жителів — наноситься серйозна шкода. Ось чому заходи та дії, спрямовані на захист здоров’я рослин, так важливі для досягнення ...

 

 

https://ecotech.news/ecology/774-v-oon-prisvyachuyut-2020-rik-zakhistu-roslin.html?fbclid=IwAR3TRRV0tStcfWCrKA8_y-IcPxVEoyo0ombV0LrEQXqs-GF43IXGmFvUn0U

БУДІВНИЦТВО ВЕС НА БОРЖАВІ ПРИЗВЕДЕ ДО ПОРУШЕННЯ УКРАЇНОЮ ЇЇ МІЖНАРОДНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

27-12-2019, 14:51

БУДІВНИЦТВО ВЕС НА БОРЖАВІ ПРИЗВЕДЕ ДО ПОРУШЕННЯ УКРАЇНОЮ ЇЇ МІЖНАРОДНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Саме зараз є можливість запобігти цьому, скасувавши незаконний дозвіл на будівництво вітропарку.Для розуміння проблеми, яку створює будівництво ВЕС на об’єкті Смарагдової мережі «Полонина Боржава», звернемось до історії.У 1996 р. Україна ратифікувала Конвенцію про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернську конвенцію). Ще у 1989 році Постійний комітет Бернської конвенції оприлюднив Рекомендацію №16, якою започатковане створення Смарагдової мережі Європи – територій особливого природоохоронного інтересу, які мають ключове значення для збереження біологічного різноманіття у Європі.У 1992 році Європейським Союзом була прийнята Оселищна Директива (№ 92/43/ЄC) – один з головних законодавчих документів ЄС щодо охорони видів тварин і рослин, а також оселищ. Оселищна директива заклала фундамент і встановила конкретні підходи і процедури для створення єдиної європейської мережі територій з особливим статусом збереження під назвою «Natura 2000». У 2006 році розпочалось узгодження процедур включення територій особливого природоохоронного інтересу до обох мереж. Передбачається, що території Смарагдової мережі, розроблені за єдиними критеріями з територіями мережі Natura 2000, після приєднання держави до ЄС, отримуватимуть статус територій Natura 2000.У 2014 р. була укладена Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. У статті 361 Угоди йдеться про співробітництво у сфері «охорони природи, зокрема збереження і захисту біологічного та ландшафтного різноманіття». У тексті Угоди йдеться також про поступове наближення законодавства України до права та політики ЄС у сфері охорони навколишнього природного середовища. Зокрема, Додаток ХХХ до Угоди про Асоціацію визначає, що Україною повинне бути прийняте національне законодавство щодо впровадження Оселищної Директиви, а також має бути підготований реєстр потенційних територій Смарагдової мережі та впровадження захисних заходів та заходів управління ними.На теперішній час Смарагдова мережа України нараховує територію близько 7,6 млн Га. Серед них і Полонина Боржава (№ UA0000263). В рамках Бернської конвенції, на виконання Оселищної Директиви Європи та Угоди про Асоціацію, Україна зобов’язана зберегти ті види і оселища, заради захисту яких ця гірська полонина була занесена до Смарагдової мережі. Адже після нашого вступу до Євросоюзу Полонина разом з іншими об’єктами Смарагдової мережі увійде по європейської мережі Natura 2000.За європейським законодавством, при плануванні будь-якої діяльності на території таких об’єктів, необхідно всебічно дослідити її вплив на ті види і оселища, для охорони яких ця природоохоронна територія була створена. У випадку Полонини Боржава перелік цих видів перерахований у Стандартній формі даних – своєрідному паспорті об’єкта Смарагдової мережі: http://natura2000.eea.europa.eu/Emerald/SDF.aspx?site=UA0000263&release=2Оскільки, масштаби запланованого будівництва свідчать про значний і невідворотній негативний вплив на цінні види і оселища на Полонині Боржава, ГО «Українська природоохоронна група» – один із основних розробників Смарагдової мережі в Україні – рік тому звернулась зі скаргою до Постійного комітету Бернської Конвенції. З того часу між Постійним комітетом, ГО «УПГ» і Мінекоенерго велась переписка з обміном інформації про хід процедури ОВД. Зокрема, Постійний комітет був повідомлений про ряд порушень цієї процедури, а також про те, що звіт з оцінки впливу на довкілля ВЕС на Боржаві свідчить про недостатні і неякісні дослідження, проведені його авторами, а інфорамція стосовно впливу на цінні види і оселища суперечлива і місцями – недостовірна. У зв’язку з цим ПОСТІЙНИЙ КОМІТЕТ РЕКОМЕНДУЄ УКРАЇНІ ПРИЗУПИНИТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТУ ВЕС НА БОРЖАВІ НА ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ОВД. Відповідний лист був направлений до Міністерства енергетики та захисту довкілля України 8 листопада 2019 року.Як сторона Бернської конвенції Україна має виконувати її рекомендації. Яким чином можна призупинити проект після того, як забудовник отримав дозвіл на будівництво? Із внесенням змін до законодавчих актів, які регулюють правовідносини у сфері містобудування, Держархбудінспекція позбавлена можливості скасувати виданий дозвіл. Тому єдиною можливістю зупинення реалізації проекту ВЕС на Боржаві є скасування дозволу на будівництво у судовому порядку.Зараз доля Полонини Боржава, а разом з нею й міжнародний імідж України, залежить від політичної волі владних структур у т.ч. позиції Міністерства енергетики і природних ресурсів, а також справедливості наших судів.

МінекоенергоЗакарпатська обласна державна адміністраціяОлексій Оржель Державна архітектурно-будівельна інспекція України