Інститут еколого-релігійних студій » Сторінка 2

Новини

Математик придумав рішення крутіше кремації

20-12-2017, 13:29

 

 

умка про безслідне зникнення після смерті неприємна людям. Цей страх стає рушійною силою індустрії похоронних послуг. Проте ресурси і площа нашої планети обмежені. Думка про неприпустимість ситуації, при якій мертві віднімають необхідний простір у живих, не позбавлена логіки. В якості альтернативи традиційному похованю розглядається кремація. Однак і вона не повністю екологічна. Як повідомляє портал Навколо Світу, виходом може стати створення кладовищ у вигляді парків рідкісних рослин.

Перепост з : http://ircef.org/uk/%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%B2-%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%82%D1%96%D1%88%D0%B5-%D0%BA/2017/

Пластик вбиває морських птахів

19-12-2017, 16:41

Вчені знайшли докази шкоди, яку завдає пластик морським птахам навіть у віддалених водах Антарктиди.

Особливо вразливими вважаються мандрівні альбатроси — птахи, які мають найбільший розмах крил (до 325 см). Альбатроси живляться та годують пташенят рибою, молюсками й ракоподібними, але часто можуть сплутати кальмари та рибу із пластиковими відходами. 

Доктор Люсі Квін, зоолог, проводила спостереження за альбатросами на острові Берд, що є частиною території острову Південна Джорджія й розташований у Південній частині Атлантики. Дослідження виявило, що частина пташенят альбатроса загинули через пластикові рештки сміття. Вбивають пташенят пластикові плівки, упаковки для їжі, столове приладдя та частини пляшок. Одному пташеняті пластикова зубочистка, яку воно проковтнуло, проколола шлунок.

Доктор Квін говорить, що відчуває справжній сором і гнів через те, що люди створили таку проблему для птахів...  

 

Джерело інформації: http://ecoclubua.com/2017/12/plastyk-vbyvaje-morskyh-ptahiv/?utm_source=feedburner&utm_medium=email&utm_campaign=Feed%3A+ecoclubua+%28Екологічні+новини+від+Зеленої+Хвилі%29

 

Мешканці Рахівщини скидають сміття у Тису? (ВІДЕО)

18-12-2017, 11:44
Природна стихія принесла чимало лиха на Закарпаття – підтоплено сотні дворогосподарств по всій області, закртиі школи та перекриті дороги.

Та деякі люди, користуючись трагедію, позбуваються сміття – просто скидаючи його у Тису.

http://rakhiv.in/NewsOpen/id_news_896417

Яка ялинка найбільш екологічна?

18-12-2017, 11:38
 Наближаються новорічні свята, а який же Новий рік без пухнастої красуні-ялинки? Проте, все більша кількість людей починає замислюватися над питаннями екології, особливо на Закарпатті, де страхітливі наслідки вирубування лісів наочно видні, досить поглянути у вікно. Люди вагаються, яке новорічне дерево краще обрати. Чи справді краще купити пластикову китайську ялинку, ніж принести зрубане деревце з лісу чи з базару?

...

 

Джерело інформації: http://druzhba.uz.ua/news/tyachiv/dovkillya/2818-yaka-ialynka-naibilsh-ekologichna.html

Ліс дав нове життя шахтарському регіону

15-12-2017, 12:09

Національний ліс (The National Forest) – це екологічний проект у Центральній Англії під управлінням Національної лісогосподарської компанії. З метою створення нового національного лісу на території північного Лестершира, південного Дербішира та південно-східного Стаффордшира засаджено близько 520 квадратних кілометрів лісу.

Першедерево в Національному лісі було посаджене більше 25 років тому.

Найчастіше висаджуються: англійський дуб, ясен, тополь, кесарська сосна і шотландська сосна

Національний ліс: до і після. Фото: theguardian.com

Головна ідея проекту – перетворити індустріальний ландшафт у ліс. Крім того, нові насадження покращують добробут людей і розширюють територію дикої природи...

Джерело інформації: http://ecoclubua.com/

Круглый стол «Церковь и экология» будет решать природоохранные вопросы

13-12-2017, 14:52

Круглый стол «Церковь и экология» - мероприятие, направленное на возрождение деятельности созданной в 2014 году Церковно-общественной природоохранной организации. Проводилось оно ранее по инициативе Синодального отдела по взаимоотношениям Церкви с обществом и СМИ при поддержке Комиссии Общественной палаты Российской Федерации по гармонизации межнациональных и межрелигиозных отношений.


На мероприятие обычно приглашается протоирей Димитрий Рощин, начальник управления по работе с общественными объединениями и организациями Синодального отдела по взаимоотношениям Церкви с обществом и СМИ, Е.А.Шварц, директор по природоохранной политике Всемирного фонда дикой природы (WWF), Н.Ю. Чаплин, заместитель председателя Московской областной Думы, куратор Комитета по вопросам имущественных отношений и многие другие...

http://priscill66.livejournal.com/983462.html

Лісгоспи Закарпатської області вже другий рік поспіль пропонують ялинки в оренду у горщиках

13-12-2017, 12:02

Лісівники пропонують придбати два види ялинок – ялину та ялицю

Лісгоспи Закарпатської області вже другий рік поспіль пропонують ялинки в оренду у горщиках

На новорічні свята жителі Закарпаття зможуть прикрасити свій будинок живою ялинкою, маленьким хвойним деревцем у горщику. Після всіх урочистостей, навесні його можна буде висадити на дачі або у дворі або ж повернути в лісгосп. Придбати маленькі зелені красуні пропонують Перечинські, Великобичківські та Великоберезнянські лісівники. Таку ж живу красуню, яка прикрашатиме не один Новий рік можна придбати й в Мукачівському лісгоспі, у дендропарку «Березинка»...
 

Результаты отбора конкурсных работ по конкурсу «Ответственность за Творение Восточной Европы» из Грузии

12-12-2017, 17:19

 

Номинация «Литературное произведение»

  1. Мариям Банетишвили, 16 лет – «Я была речкой» – I место.
  2. Елена Тушмалишвили, 13 лет – «Жизнь до смерти» – II место.
  3. Анна Окропоридзе, 16 лет – «Мой дом – моя планета» – III место.

Номинация «Рисунок»

Вторая группа (12–16 лет)

  1. Виктория Тимченко, 12 лет – «Жизнь – природе» – I место.
  2. Георгий  Абазашвили, 12  лет – «Правильно – неправильно» – II место.

 

Третья группа (16–18 лет)

  1. Анна Нижарадзе, 15 лет – «Природа – правитель» – I место.
  2. Анна Чкадуа, 15 лет – «Мир» – II место.
  3. Текла Квернадзе, 15 лет – «Безответвенность» – III место.

 

Номинация «Видеоролик»

 

Мамука Чкадуа, 16 лет – «Будем беречь нашу природу» – I место.

Журналісти розслідували будівництво шести ГЕС на річці Дністер

12-12-2017, 11:17

На Дністрі українські гідроенергетики планують збудувати шість гідроелектростанцій. Але існування ГЕС у цьому регіоні може призвести до екологічних проблем в Україні та Молдові.  Розслідування щодо будівництва ГЕС провели журналісти інтернет-видання Тексти. 

Запланований каскад малих ГЕС у верхів’ях Дністра. Фото: texty.org.ua

Поява каскаду ГЕС може призвести до погіршення якості питної води, під водою можуть опинися родючі поля. Будівництво також може призвести до зникнення деяких видів рідкісних тварин та рослин. Усвідомлюючи можливі наслідки, громадськість виступає проти будівництва. Між енергетиками та активістами розгортається запекла боротьба.

«Укргідроенерго» проводить просвітницьку роботу для людей із населених пунктів вздовж Дністра, де хочуть збудувати шість нових гідроелектростанцій.

Своїми думками з цього приводу ділиться Алла Квач, міська голова Заліщиків у Тернопольській області.

Заліщики — туристичний центр Тернопільщини, Дністер омиває це місто з трьох боків. Але, на думку пані Алли, стан берега після будівництва ГЕС уже не буде ніяк пов’язаний із зеленим туризмом та відпочинком. Вона згадує стан берега біля існуючої ГЕС: «Берег викладений валунами і заходити у воду небезпечно: можна ноги поламати. І вода +12 цілий рік, бо Новодністровська ГЕС бере воду з нижніх шарів водосховища. Моржувати можна, але не купатися. Але діти все одно лізуть, а потім ходять із нежиттю. Бо то діти!».

Окрім знищення усталеної екосистеми та туризму, нові ГЕС вплинуть на погіршення якості питної води.

Михайло Шкільнюк, директор національного природного парку «Дністровські каньйони», звертає увагу: «Дністер ? це загальнодержавна каналізація. Усі стоки, починаючи від початку Дністра, йдуть у річку. Очисні споруди є лише у двох із сімнадцяти районів Тернопільської області. Решта відходів ? у Дністрі. Уявіть собі, що буде, якщо перегатити каналізацію шість разів? Що там буде в тій воді творитися?».

Також складається ситуація, коли прибутки за електроенергію йдуть до «Укргідроенерго», а боротися із проблемами замулення доводиться місцевим територіальним громадам. Але місцеві бюджети не мають грошей на будівництво очисних споруд.

Турбує питання стану Дністра не лише жителів Тернопільської області.

Фахівці Чернівецької міської ради попереджають, що створення каскаду ГЕС на Дністрі призведе до ще більшого замулення води, погіршиться якість води. На очистку доведеться витрачати додаткові кошти, а тому вартість води для населення зростатиме.

Щодо впливу на навколишнє середовище думки розійшлися. Гідроенергетики вважають, що шкоди природі буде не більше, ніж від сонячних та вітрових електростанцій. Екологи дотримуються іншої думки.

Вчені Інституту екології Карпат НАН України дослідили попередній проект будівництва каскаду ГЕС на верхньому Дністрі і проаналізували наукові матеріали, зібрані за останні 35 років. Спеціалісти дійшли висновку, що новий каскад призведе до остаточного руйнування річкової системи Дністра.

Під загрозою також десятки рідкісних видів рослин, птахів та риб тих заповідних територій Дністра, які опиняться під водою.

Міністр екології Остап Семерак звернувся до міністра енергетики. Він заявив, що не може погодитися із будівництвом каскаду Верхньодністровських ГЕС, бо внаслідок цього буде знищено всі прируслові та руслові природні комплекси нацпарку «Дністровський каньйон», частину природних комплексів нацпарку «Хотинський» та Галицького НПП. Міністр екології також підкреслив, що території цих нацпарків мають включити до Смарагдової мережі Європи, створення якої на території України передбачено Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Порушення природного стану цих об’єктів може призвести до зриву виконання зобов’язань України перед ЄС.

У Міністерстві енергетики зауваження екологів проігнорували.

Ситуація ускладнюється також внаслідок можливої корупційної складової. Адже на будівництво шести ГЕС планується витратити 20 мільярдів 180 мільйонів гривень. А жодних розрахунків вартості проекту в публічному доступі немає.

Екогромадськість звертає увагу на можливий баланс між продажем енергії та збреженням природи. Його можна досягти, розвиваючи сонячну та вітрову енергетику. Тим паче, що останнім часом кількість електростанцій, які працюють на потужностях відновлюваної енергетики, стрімко зростає

Згідно з законом, будувати нові ГЕС не можна, якщо місцеві органи влади виступають проти цього. Тернопільська та Івано-Франківська облради вже прийняли рішення заборонити будівництво каскаду ГЕС на території своїх областей. Але остаточного рішення не прийняли в Чернівецькій ОДА.

Тому ситуація з каскадом ГЕС на Дністрі залишається неоднозначною та актуальною.

Автор: Климентенко Анастасія

Docudays розповість про зміну клімату

10-12-2017, 23:51

Навесні 2017 року в Києві відбувся XIV Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. А у жовтні-грудні фільми фестивалю вирушають у мандрівку регіонами України. 

Організатори фестивалю: Українська Гельсінська спілка з прав людини, Громадська організація «Південь», Благодійна організація «Фонд милосердя та здоров’я» та ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв».

4 градуси. Фото: docudays.org.ua

Тема й центральна кінопрограма фестивалю цього року — Чотири Градуси.

Організатори наголошують: «Усього» +4?С — і рівень світового океану підвищиться майже на 9 метрів, і будуть затоплені території, на яких мешкає понад 600 млн людей. Під шаром води опиняться вулиці Лондона, Бомбея, Нью-Йорка, Ріо-де-Жанейро, Шанхая та Сіднея. Усього +4 градуси С — і під водою зникне весь Південь України. Усього +4 градуси С — і ми попрощаємося з 1/6 видів живих істот на планеті.»

За задумкою фестивалю варто нагадати про наслідки підвищення середньої температури ЗемліТим паче, за даними Організації Об’єднаних Націй такий прогноз стає реальним через те, що країни не докладають достатньо зусиль для скорочення викидів.  http://ecoclubua.com/2017/12/docudays-rozpovist-pro-zminu-klimatu/