Інститут еколого-релігійних студій » Сторінка 4

Новини

Як непотріб: 1-й завод на Закарпатті, який мав переробляти сміття – припадає пилом (ФОТО)

26-02-2020, 13:32

 

Як непотріб: 1-й завод на Закарпатті, який мав переробляти сміття - припадає пилом (ФОТО)

Як непотріб: 1-й завод на Закарпатті, який мав переробляти сміття - припадає пилом (ФОТО)Як непотріб: 1-й завод на Закарпатті, який мав переробляти сміття - припадає пилом (ФОТО)Як непотріб: 1-й завод на Закарпатті, який мав переробляти сміття - припадає пилом (ФОТО)Як непотріб: 1-й завод на Закарпатті, який мав переробляти сміття - припадає пилом (ФОТО)

Будівництво сміттєпереробного заводу в селі Яноші на Берегівщині розпочали в 2012 році на кошти Євросоюзу – загальний бюджет складав 973 тисячі 523 євро.

Ще у 2015 році, за участі поважних закордонних гостей, урочисто відкрили сортувальну лінію на 1-му в області сміттєпереробному заводі в селі Яноші. Планувалося переробляти 30 тисяч тонн відходів на рік.Закарпаттю місцева влада тоді обіцяла побудувати ще три заводи з переробки сміття, залучивши європейські інвестиції.Однак обіцяного чекали навіть не три роки. І сьогодні завод, який мав обслуговувати 40 населених пунктів Берегівщини та інших сусідніх районів – порожній, і стоїть без користі.Одразу після перерізання стрічки, все і закінчилось. Як з’ясувалося працювати завод не може, бо поруч не облаштували полігон для захоронення відходів.
Долучилося і СБУ – за фактом незаконного заволодіння 3,52 млн грн із держбюджету посадовими особами Яношівської сільради, Берегівського району Закарпатської області. Берегівський підприємець Віктор Бучинський, який самотужки займається сортування сміття у Берегові днями відвідав завод механізованої переробки твердих побутових відходів, що знаходиться у селі Яноші.”Цей завод міг би переробляти 20-30 тис тон відходів у рік. Особисто я, з однієї сторони дуже приємно вражений побаченим, а з другої сторони дуже засмучений. Приємно вражений і гордий, що Берегівщина має такий переробний завод європейського зразка, а засмучений тому ще цей завод не функціонує. Як мені підказали, для завершення будівництва вищезгаданого переробного заводу необхідно 283 млн гривень (10 млн євро)”, – зазначає Віктор Бучинський.І риторично запитує: невже це не варто того, щоб позбутись побутових відходів, які вже заполонили наші міста, річки та ліси. І сподівається, що колись це питання таки вирішиться. На жаль, нинішня влада взагалі стоїть осторонь цього болючого для Закарпаття питання…

Джерело: http://www.mukachevo.net/ua/news/view/951148

Червоні лінії курорту «Свидовець»

25-02-2020, 14:28

Червоні лінії курорту «Свидовець»

На Закарпатті вирішують, як захистити унікальний регіон, не втративши інвестора

Гірський масив Свидовець, що розлігся на суміжних територіях двох найбільших районів Закарпаття — Тячівського і Рахівського, від липня 2016-го став центром підвищеної уваги. Тодішній голова облдержадміністрації Геннадій Москаль повідомив, що тут планують звести величезний, набагато більший за «Буковель», туристичний комплекс. Як будівництво гігантського курорту може позначитися на долі гірських населених пунктів, як зреагує на нього екосистема цього регіону Карпат, досліджував «Урядовий кур’єр».

П’ятий рік не стихають суперечки

Суперечності довкола будівництва мегакурорту супроводжуються зливою звернень до керівництва країни, позовами до судів, викликають спротив із боку громадських організацій України та закордоння. Реагуванням на них стало засідання підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції на тему «Гірський хребет Свидовець: перспективи та загрози розвитку», яке відбулося 7 грудня 2018 року. І тоді, і надалі під час нескінченних обговорень у державних органах, громадах питання зависло. Його складність пов’язана насамперед з утаємниченістю і самого інвестора, і недоступністю тексту проєкту. Викладений на 70 сторінках, він у всіх деталях досі залишається невідомим широкому загалу. А те, що відомо, викликає цілком зрозумілу стурбованість.

На Свидовці збираються розмістити 60 готелів і 120 ресторанів, 230 кілометрів лижних трас і 23 підвісні канатні дороги. На 1400 гектарах мають збудувати торговельні заклади, фітнес- і медичні центри, банківські відділення, багаторівневі парковки для автомобілів, навіть… аеродром. Курорт за планом має одночасно приймати 22 тисячі відпочивальників, а кількість обслуговуючого персоналу сягатиме 5 тисяч.

У цьому плані «Буковель» далеко позаду: гірськолижних витягів — 16, загальна протяжність трас — 68 кілометрів, готельних комплексів — 7 на 1500 ліжко-місць, ще 12 тисяч осіб можна розмістити в приватних садибах.

Інвестор під секретом

Цей проєкт улітку 2016-го презентував і взявся обстоювати колишній голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль. Далекосяжні плани, оприлюднені ним від імені інвестора, який забажав залишитися невідомим, досі не втілено в життя. Водночас вони сплелися в такий тугий вузол суперечностей, що проєкт «Свидовець» вийшов на загальнонаціональний рівень, ба більше — набув міжнародного розголосу.

Замовником мегакурорту офіційно виступили Рахівська та Тячівська райдержадміністрації. Це озброїло природозахисників першим аргументом проти проєкту. Оскільки межі «Свидовця» охоплювали суміжні території двох районів, то замовником мала виступити обласна держадміністрація.

Іншою підставою для критики стала утаємниченість інвестора. Його пов’язують із власником «Буковелю» ТОВ «Скорзонера», але підтверджень цього, як і спростувань, немає. Тож забудовник виступає під грифом «інкогніто».

Фото з сайту igormelika.com.uaФото з сайту igormelika.com.ua

Без висновку впливу на довкілля

Усі ці роки природозахисники звертали увагу на своєрідний характер громадських обговорень: вони не давали об’єктивних даних, у чому існування мегакурорту вигідне громадам, як він уплине на природні ресурси. Стурбовані нестачею повної інформації, троє підприємців із села Лопухів на Тячівщині вдалися до судових позовів.

А головним гальмом для проєкту стала відсутність позитивного висновку про його вплив на довкілля. Ще 2018 року в галузевому міністерстві повідомляли, що таку оцінку готують. Нагадаємо, що державна екологічна експертиза передбачена Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». Стаття 3 цього закону стосується багатьох сфер діяльності, представлених на курорті: туризму і рекреації, прокладання лижних трас, спорудження лижних витягів, канатних доріг і комплексів споруд, лісівництва і сільського господарства, будівництва автомобільних доріг, повітряних ліній електропередачі, об’єктів водоочищення і каналізації, знешкодження побутових відходів. Відсутність висновку про вплив цього всього на довкілля — красномовний факт, що свідчить про певну небезпеку.

Льодовикові озера, ендеміки, релікти

Можливий уплив мегакурорту на екосистему цієї частини Карпат обговорювали на численних форумах. Учасники, серед яких були і європейські експерти, вважають, що гігантське будівництво завдасть Свидовцю непоправної шкоди.

На гірському масиві зафіксовано майже 100 видів флори та фауни з Червоної книги України, приблизно стільки само рідкісних для Закарпаття видів тварин і рослин, ендеміків і реліктів. Тут значні угіддя приполонинських пралісів, сім льодовикових озер і унікальних для України льодовикових форм ландшафту. Назва однієї з водойм просто зачаровує — Ворожеска.

Таких багатств нині не мають інші європейські держави, але якщо не додержуватися норм природозахисного законодавства, вони можуть бути втрачені назавжди. Саме чітка позиція захисників довкілля стала тією червоною лінією, яка для замовників курорту дотепер виявилася нездоланною.

Не шляхом Драгобрату

У гіршому разі Свидовець може дочекатися долі курорту, що існує на полонині Драгобрат. Він у десятки разів менший, однак наслідки його існування гнітючі для природи. Водоочисні споруди, надійне каналізування за понад два десятиліття тут так і не з’явилися, не наведено лад з утилізацією твердих побутових відходів. Штрафи, які сплачують власники котеджів за недотримання вимог природоохорони, неспіврозмірно малі зі шкодою, завданою довкіллю.

Гірські потічки несуть донизу не свіжість, а… аромати протилежного штибу. Стверджувати, що цю картину відтворять і на Свидовці, не беремося, однак від думки, що держприродоохорона ніяк не впорається з маленьким за масштабами курортом, стає ніяково.

Прихильники будівництва на Свидовці наголошують на тому, що воно дасть роботу п’яти тисячам місцевих. При цьому замовчують, скільки людей, котрі нині годуються з лісу та з полонин, втратять ці джерела існування. Які збитки матимуть державні підприємства, чиї території розташовані в зоні планованого будівництва — «Брустурянський» і «Ясінянський» лісомисливські господарства, — ніхто не узагальнював.

— Люди чують усі ці перестороги від екологів, тому задумуються про доступ до полонин, чисту воду у своїх селах, — каже активіст руху FreeSvydovets, який доріс до міжнародних масштабів, Орест Дель Соль. Вважає, що «ці казки чиновників перестають бути їм цікавими».

Гірський масив Свидовець — один із наймальовничіших у Карпатах. Фото надав автор

Варто створити національний парк

Ще у 80-ті роки минулого століття Академія наук України вважала за доцільне створити на Свидовецькому масиві національний природний парк. І сьогодні пильна увага прикута до цієї території інститутів зоології, ботаніки, географії, геології НАН України. Вони категорично проти створення гірськолижного курорту, додержуючись тієї самої думки: варто дбайливо охороняти цю гірську зону в Українських Карпатах. Це найбільш ефективно зробити, створивши нацпарк.

— Частина витягів, підйомників та інша інфраструктура заплановані буквально усередині приполонинських пралісів Свидовецького масиву або фрагментують їх. Ми нарахували понад 700 гектарів територій, цінність яких буде гарантовано знижена або знищена господарською діяльністю. Крім цього, пропонований курорт безпосередньо прилягає до об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Свидовець» у Карпатському біосферному заповіднику. Від магазинів, витягів до території спадщини ЮНЕСКО планують відстань всього кількасот метрів, — наголошував на засіданні підкомітету Верховної Ради координатор із природоохоронної роботи Всесвітнього фонду природи в Україні, кандидат біологічних наук Богдан Проць.

Особлива цінність — вода

Свидовець найкраще в Карпатах забезпечений водними ресурсами. Оскільки вода дуже важлива для існування курорту, то саме за це й ухопилися розробники проєкту — їм не потрібно буде додатково інвестувати у водозабезпечення.

З іншого боку, Свидовецький масив — джерело наповнення багатьох річок, потічків, які беруть тут початок. Господарське втручання в процес водоутворення в горах неминуче позначиться на наповненні цих артерій і може призвести до нестачі води в населених пунктах, розташованих нижче.

— До нас звернувся інститут екології Карпат НАН України з пропозицією створення ландшафтного заказника державного значення площею 3,3 тис. га, надавши всі необхідні обґрунтування, — зазначила на згаданому засіданні підкомітету у Верховній Раді представниця уряду, яка нині очолює відділ формування і розвитку екомережі та територій природно-заповідного фонду Міністерства енергетики та охорони довкілля, Анастасія Драпалюк. — Міністерство розглянуло клопотання і схвалило. Відповідне рішення ми надали до Закарпатської облдержадміністрації для погодження землевласників та землекористувачів. Місцева влада висунула зауваження, які ми опрацювали і повернули на розгляд адміністрації. Тому чекаємо.

Про заповідник, мабуть, забули. Бо прогресу в цьому питанні не відбулося.

Узгодити баланс інтересів

Ситуація балансує між охороною природи та економічним ефектом. Але хто його рахував і який цей ефект — автор шукав відповідей на ці запитання, але… Захисники проєкту, багато обіцяючи, конкретних відповідей на них не дають. Експерти-екологи тим часом впевнено стверджують: якщо цільове призначення територій Свидовця залишиться незмінним, ця місцевість отримає заповідний статус і матиме промоційну підтримку, то потоки туристів наростатимуть. Це наповнюватиме і місцеві бюджети, і створюватиме робочі місця. Унікальний гірський масив із його полонинами, пралісами, озерами буде збережено.

Для гірськолижного курорту захисники природи пропонують обрати інший регіон — той, який не має особливої цінності для екосистеми Карпат, не перешкоджатиме розвитку туризму й рекреації.

ДОВІДКА «УК»

Гірський масив Свидовець простягається на 50 кілометрів поміж річками Чорна Тиса й Тересва. Найбільші вершини — Близниця Велика (1881 м), Близниця (1872), Догяска (1761), Великий Котел (1770), Ворожеска (1731). Відомий озерами Геришаска, Трояска (Апшинець), Івор, Ворожеска. Завдяки географічно-кліматичним особливостям на Свидовці довше, ніж деінде в Карпатах, зберігається сніговий покрив.

Джерело: http://ukurier.gov.ua/uk/articles/chervoni-liniyi-kurortu-svidovec/?fbclid=IwAR0BxUT-zHaEhMdzkfyddQ52Jyaj696tbGPhFnOliM4keBGaaX3vNO12jgg

В Україні починають розпускатись червонокнижні первоцвіти: як їх захистити від браконьєрів

25-02-2020, 14:19

Унаслідок діяльності браконьєрів можуть зникати цілі популяції цих ніжних квітів.

ФОТО WWF Україна

Україна Кожної весни сотні тисяч “червонокнижних первоцвітів” стають жертвами браконьєрів.

Унаслідок цього можуть зникати цілі популяції цих ніжних квітів. Тому вони дуже потребують захисту. Щоб допомогти їм не знадобиться надзусиль – лише слідувати простим порадам, які зібрали експерти фонду WWF у своїй інфографіці.

Велика популяція підсніжника складчастого, занесеного до Червоної книги України, розцвіла на площі близько 60 гектарів у лісовому урочищі Холодний Яр на Черкащині. Про це пише Zruchno.Travel.

Світлини лісових галявин, рясно вкритих білосніжними квітами, почали викладати у соцмережах туристи, а також волонтери, які здійснюють охорону популяції.

Аби не допустити знищення рослини, місцеві екологи та студенти вже традиційно проводять в урочищі акцію “Первоцвіт”, повідомив на своїй сторінці у Facebook директор Навчально-наукового інституту природничих та аграрних наук Максим Гаврилюк.

“Вже 19-й рік поспіль студенти, викладачі та волонтери здійснюють охорону унікальної популяції підсніжника складчастого в лісовому урочищі Холодний Яр. Акція з охорони первоцвітів цього року вже стартувала силами Богдана Легоняка (Національний історико-культурний заповідник “Чигирин”), випускників Черкаського національного університету та волонтерів. Днями на охорону виїжджають студенти та викладачі Навчально-наукового інституту природничих та аграрних наук”, – написав Гаврилюк.

Галявини з підсніжниками волонтери обгородили стрічками та встановили попереджувальні таблички.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/ecology/10887983-v-ukrajini-pochinayut-rozpuskatis-chervonoknizhni-pervocviti-yak-jih-zahistiti-vid-brakonyeriv-infografika.html

На Виноградівщині назріває екокатастрофа – гори сміття (ФОТО)

24-02-2020, 15:51

 

 Закарпатці б’ють на сполох. Світлини стихійного сміттєзвалища, яке утворилося у полі неподалік Виноградова на Закарпатті, поширюють користувачі соцмереж.

 

Масштабне стихійне сміттєзвалище зафіксували на околиці села Сасово Виноградівського району.

Відповідну публікацію в соцмережі Фейсбук зробив користувач із Виноградівщини Олександр Онисько.

Сасівчене ви здуріли тут моі сотини, а не смітник“, – йдеться у дописі до фото.

У коментарях під публікацією зазначають, що така ж ситуація зі сміттям тут спостерігається чи не повсюдно.

Така ситуація зараз всюди на території Сасова. У всіх каналах від села до р. Ботар і до р. Тиса гори мусора, є уроди які не заморочуються і викидують мусор прямо на узбіччі дороги між селами Сасово і Теково. Люди – гірші за свиней!!!“, – зазначає Олександр Назаренко.

Джерело: https://pershij.com.ua/na-vynohradivshchyni-nazrivaie-ekokatastrofa-hory-smittia-foto/?fbclid=IwAR3sbaWjQWh1i1H2qqAEJVl2uDMnR2A4O30Gc1wk7Crpd8hJesRT9UZQGeY

https://24tv.ua/ru/vcheni_zyasuvali_prichini_anomalno_teployi_zimi_n1286539

Міні-ГЕС на Шопурці: авантюра під виглядом благої мети

23-02-2020, 01:28

Міні-ГЕС на Шопурці: авантюра під виглядом благої мети

Журналіст Westnevs.info побував у селищі Великий Бичків на  Рахівщині, де збираються реалізувати наймасштабніший у Карпатах проект з виробництва «чистої енергії».

Йдеться про будівництво каскаду з 9 малих ГЕС на правій притоці Тиси – річці Шопурка, довжина якої лишень 13 км...

Джерело: https://trubyna.org.ua/novyny/mini-hes-na-shopurtsi-avantiura-pid-vyhliadom-blahoi-mety/?fbclid=IwAR3NDBzlBbhborivS-yRlk1j6US3hL9zT3Et0NB4hEPyo780an4h4mVic6U#.XDnMKOxk1Jo.facebook

У парку в Ужгороді вирізали майже два десятка дерев (ФОТО)

21-02-2020, 14:28

В Ужгороді, в міському парку “Під замком”, невідомі вирізали 19 дерев – триває розслідування злочину

Комунальне підприємство «Парк «Під замком» та департамент міського господарства Ужгородської міської ради звернулись до поліції.

Як повідомляє Ужгородська міська рада на своїй сторінці у фейсбук, керівництво комунального підприємства «Парк «Під замком» спільно з працівниками департаменту міського господарства Ужгородської міської ради звернулися до правоохоронних органів щодо ситуації, яку виявили з деревами в Боздоському парку.

Після проведення обстеження слідчо-оперативна група зафіксувала видалення 19 дерев, триває розслідування, інформують у департаменті міського господарства Ужгородської міської ради.

Джерело: https://pershij.com.ua/u-parku-v-uzhhorodi-vyrizaly-maizhe-dva-desiatka-derev-foto/

Словаччина допоможе Закарпаттю з проблемою стічних вод

20-02-2020, 18:07

Вирішувати проблеми за підтримки іноземних партнерів. Міжнародна співпраця: Словаччина готова допомогти Україні у розв’язанні проблеми зі стічними водами. Існуючі очисні споруди на Закарпатті технологічно вичерпали свій ресурс, та не здатні очистити стоки до необхідних стандартів.


Окрім побутового сміття, головне джерело забруднень річок – стічні води. Існуючі очисні споруди на Закарпатті технологічно вичерпали свій ресурс, та не здатні очистити стоки до необхідних стандартів.

У результаті у річках змінюється флора і фауна, а вода у криницях стає непридатною до вжитку. Така ж проблема існувала у сусідній із нами Словаччині. Утім за 30 років в країні збудували надсучасні очисні станції.

Іноземні партнери готові співпрацювати з Україною у цьому питанні

Джерело: https://pershij.com.ua/slovachchyna-dopomozhe-zakarpattiu-z-problemoiu-stichnykh-vod-video/

Українські полярники розповіли, як сортують сміття в Антарктиді

19-02-2020, 14:12

Учасники експедиції розповідають про життя типових полярників на українській антарктичній станції «Академік Вернадський».

Каналу «Полярники и полярніці» скоро виповниться рік. 27 березня 2019 року його почав вести один з учасників 24-ї української антарктичної експедиції.Від імені всієї експедиції він розповідав про все з того моменту, як вона збиралася вилітати на станцію.Дослідник показує, як проходять будні в Антарктиді, розповідає історію станції, ділиться подробицями про хід наукових робіт, постить фотографії морських котиків, пінгвінів і снігових просторів.

Антарктида

Одним з останніх постів стала розповідь про те, що відбувається зі сміттям. Приводом став приїзд сезонної експедиції.Якщо протягом року на станції знаходяться тільки 12 чоловік, то влітку (а на південному полюсі зараз літо) туди приїжджає і сезонна експедиція. У цьому році вона налічує 17 осіб, а значить, сумарно на станції зараз перебувають майже 30 осіб.

Антарктида

«Приїхав сезон, людей стало більше, а це, в свою чергу, означає, що станція стала продукувати більше сміття. От, власне, про сміття мене давно питали, я і розкажу.Лише у 80-х роках на станціях в Антарктиці почали потроху звертати увагу на купи накопиченого непотребу, там бочки з дизельними відходами валяються, там кран-маніпулятор зламаний, а то й цілий корабель на березі лежить, коротше, бардак. От тоді задумались люди над поведінкою своєю і, як повелось, захотіли щось підписати. В результаті у 1991 році підписали Мадридський протокол, в якому в 3-му розділі йдеться саме про те, аби всі країни відповідально ставились до управління відходами та розробили і дотримувались відповідних планів з незасмічення Антарктики. Ми у межах цього договору і смітимо», — пишуть полярники.

Антарктида

Як вони пояснюють, на практиці більшість відходів упорядковані і відправляються на континент. На українській антарктичній станції «Академік Вернадський» сортують і збирають скло, метал, папір, картон, батарейки та інше сміття. Для зменшення обсягів сміття є спеціальний прес-компактор. Наприкінці зимівлі відходи відвозять на континент.

Антарктида

Біологічний сміття, а точніше, залишки їжі, якщо вони є, вченим дозволено викидати в море – їх поїдають морські птахи і тварини. Каналізаційні стоки вони не очищають, так як станція маленька, але в майбутньому планують побудувати очисні споруди і високотемпературну сміттєспалювальну установку.За словами дослідників, вони забруднюють навколишнє середовище єдиним способом – вихлопами від працюючих дизельних електрогенераторів. Поки тільки одна станція, бельгійська Princess Elisabeth, працює на відновлюваних джерелах – вітрі і сонце.

Антарктида

Україна – одна з 30 країн світу, що мають постійну станцію в Антарктиці, що функціонує цілий рік. Вона знаходиться на острові Галіндез в архіпелазі Аргентинські острови. По ній можна віртуально прогулятися за допомогою 3D-туру, який створив один з учених. Але якщо ви опинитеся там реально, то автор каналу завбачливо скинув пароль від Wi-Fi – 06021996. А ще цей набір цифр є відсиланням до дати, коли станція стала українською. Саме 6 лютого 1996 роки над колишньої британської станцією Faraday з’явився український прапор.

Джерело: https://rubryka.com/2020/02/18/ukrayinski-polyarnyky-rozpovily-yak-sortuyut-smittya-v-antarktydi/

Сталий розвиток компаній. Шляхи розв’язання проблем зі сміттям – перший крок до циркулярної економіки

18-02-2020, 17:20

Сталий розвиток компаній. Шляхи розв'язання проблем зі сміттям - перший крок до циркулярної економіки

 

18 лютого, 11:00  – Сталий розвиток компаній. Шляхи розв’язання проблем зі сміттям – перший крок до циркулярної економіки Організатори: Комунікаційне агентство Adsapience; Освітній проєкт Sustainability Room.Учасники: Наталія Боярчук – партнерка комунікаційної агенції Adsapience; Наталія Гордійчук– співзасновниця освітньої платформи Sustainability Room;  Михайло Малков – координатор програм розвитку ФАО в Україні; Тарас Лютий – доктор філософських наук, професор кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА; Сібе Шаап – нідерландський політик та філософ, викладач Вільного університету Амстердама та Карлового університету Праги, фахівець з водних ресурсів, голова Водного партнерства Нідерландів; Євгенія Аратовська – засновниця ГО «Україна без сміття»; Василь Полуйко – екологічний експерт; Лілія Загребельна – директорка з питань сталого розвитку, ТОВ «Нова Пошта»; Марія Осика – директорка з роботи з інвесторами холдингу «Агропросперіс»; Ольга Марчук – менеджер із внутрішніх комунікацій, «Nestle Ukraine»; Юлія Стельмах – співголова Комітету з питань харчової промисловості Американської торговельної палати в Україні, старший менеджер з корпоративних питань «Carlsberg Ukraine»; Діана Новікова – головний спеціаліст відділу поводження з побутовими відходами Управління благоустрою територій та комунального обслуговування Міністерства розвитку громад та територий; Тетяна Омельяненко – к.е.н, експерт з питань поводження з відходами; Олена Волошина – керівник діяльності Міжнародної фінансової корпорації в Україні (IFC)/ Country Head, IFC. Теми до обговорення:Стале управління відходами та циркулярна економіка: українські реалії.

Що впливає на розвиток екологічного мислення суспільства: чи є стале життя розв’язанням проблем людства?

Боротьба з наслідками кліматичних змін: усвідомлення спільної відповідальності за планету, чи глобальна тенденція до популізму?

Наскільки активні українці в питаннях сортування. Принципи діяльності ГО «Україна без сміття»:що заважає встановленню зв’язків по всьому ланцюжку?

Масштаби шкоди від забруднення пластиком та інших відходів довкіллю та здоров’ю людини в Україні.Бачення ТОВ «Нова пошта» щодо внеску в циркулярну економіку. Кейс із сортуванням вторсировини.

Чи відстежує NCH глобальні тренди в сталому розвитку агрокомпаній? Скільки насправді коштує пластик планеті?

Наскільки привабливим для інвестора може бути бізнес сортування/перероблення сміття, і які тут обмеження/перспективи?

Чи є потенціал в Україні для нових кінцевих ринків?

Коротко. Як повідомляють організатори, вирішення проблеми сортування та перероблення сміття активісти бачать у зниженні загальних об’ємів продукування відходів. Проте лише громадських ініціатив замало для активних змін, потрібна участь держави та продуктивний діалог бізнесу з активістами екологічного руху.

Чи зможуть ключові гравці порозумітися, домовитися та підписати меморандум про співпрацю, а головне – почати діяти разом заради спільної мети?

Учасники з’ясують під час «круглого столу».

Очікувані результати заходу:

1. Узгоджений план дій щодо впровадження сталого розвитку в Україні.

2. Пошук шляхів розв’язання проблем зі сміттям в Україні.

3. Підписання Меморандуму про співпрацю Ініціативної Групи. Захід стане першою ініціативою в рамках національної платформи колаборації та дії Earth Day Ukraine. Мета платформи — вкорінення сталого розвитку та надання поштовху інфраструктурним і законодавчим змінам в Україні.

Підсумкові матеріали: Кількість споживачів в Україні, які сортуватимуть сміття, має зрости до 48% у 2030 році – експерт.

Кількість споживачів в Україні, які сортуватимуть сміття, до 2023 року має зрости до 23%, а в 2030 році – до 48%. Про це в Укрінформі під час круглого столу “Сталий розвиток компаній.

Шляхи розв’язання проблем зі сміттям – перший крок до циркулярної економіки” розповіла співзасновниця освітньої платформи Sustainability Room Наталія Гордійчук. “У Національній стратегії управління твердими побутовими відходами були прописані такі ключові показники ефективності на 2020, 2023 та 2030-ті роки…

Починаючи з 2023 року 23% населення почне сортувати сміття, а до 2030 року цей показник має становити 48%. Це показники, до яких стратегія прагне”, – сказала Гордійчук. Вона зазначила, що 94% сміття вивозиться комунальними підприємствами на сміттєві полігони.“Щороку виникає понад 27 тис. стихійних звалищ. І в Національній стратегії (управління відходами – ред.) прописано, що до 2030 року з 27 тис. вони мають зникнути до нуля”, – наголосила експерт.За її словами, зараз в Україні спалюється 3% усіх відходів, переробляється також 3%. В означеній стратегії управління відходами передбачено, що до 2023 року переробка зросте до 15%, а до 2030 року – до 30%. Наразі Україна входить до десятки країн із найбільшим обсягом сміття на одного жителя країни. Щороку в Україні продукується 3,474 млрд тонн сміття.Гордійчук зауважила, що круглий стіл став першим заходом до святкування Всесвітнього дня Землі у 2020 році.Як повідомляв Укрінформ, у 2019 році Кабінет міністрів схвалив Національний план управління відходами до 2030 року. Раніше, у 2017 році, ряд схвалив Національну стратегію управління відходами, яка запроваджує в Україні європейські принципи поводження із усіма видами відходів: твердими побутовими, промисловими, будівельними, небезпечними, відходами сільського господарства тощо.Запропонована урядом реформа сфери управління відходами передбачає запровадження принципів циклічної економіки та розширеної відповідальності виробника, які мають заохотити бізнес до мінімізації утворення відходів та зацікавленості в їх переробці, а також передбачає впровадження п’ятиступеневої ієрархії поводження з відходами, яка працює в Європейському Союзі. Всесвітній день Землі відзначається 22 квітня. Це громадська ініціатива, свято єднання планети у справі захисту довкілля і збереження природних багатств та ресурсів. 

 

Джерело: https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2877667-stalij-rozvitok-kompanij-slahi-rozvazanna-problem-zi-smittam-persij-krok-do-cirkularnoi-ekonomiki.html

Український завод випускатиме пакети, які розкладаються за 90 днів

18-02-2020, 17:18

Завод компанії «Новіс», розташований у Дніпрі, розробив і сертифікував за міжнародними стандартами пакети, які розкладаються за 90 днів. Про це в інтерв’ю ІА “Міст-Дніпро” повідомив керівник підприємства Андрій Береза, передає Укрінформ.Як зазначається, офіційно запустити у виробництво новий продукт на Дніпровському заводі компанія «Новіс» збирається вже навесні цього року.

«Протягом перших 3-х років (існування компанії – ред.) ми продавали пакети різних компаній, були дистриб’юторами. Однак, 7 років тому все змінилося і ми відкрили власне виробництво. Ми прийшли до цього, оскільки зрозуміли, що необхідно відповідати за якість продукції, яку продаємо. Реалізуючи чужий продукт, ти, не бачиш процесу виробництва, не можеш відповідати за його якість», – пояснив Андрій Береза.

Розкладаються у домашніх умовах

Як розповів директор, ідею про пакети, що розкладаються, побачили на виставці в Німеччині 3 роки тому. Це були пакети з картопляного крохмалю, але для їх переробки потрібні індустріальні компостні приміщення. Команда фахівців Дніпровського підприємства почала розробляти пакети, які розкладаються в домашніх умовах.«Ми можемо з упевненістю заявити, що наші пакети на 100% біорозкладні й компостуються в домашніх умовах. Вони розпадаються на біологічні речовини і в подальшому можуть використовуватися як добрива. За цим стандартом наше підприємство – перше в Україні, яке почало виробляти подібний продукт, і це важливий крок до екологічної усвідомленості», – розповів він.

Як пакети допоможуть місту?

Керівник підприємства впевнений, що місцева влада може допомогти реалізувати в місті найпростішу модель сортування сміття. Для цього потрібно всього два відра для сміття вдома, місцева влада може допомогти встановити 2 види контейнерів: перший – для органічних відходів, другий – для інших видів відходів. При цьому органічні відходи можна покласти в біорозкладні пакети.У той же час повністю відмовлятися від поліетиленових пакетів Береза ??не радить, їх необхідно лише правильно використовувати на вторинній переробці. Він стверджує, що сортування сміття на органічні й неорганічні відходи мінімум удвічі скоротить територію полігону.«Зараз ми вже готові представити нову продукцію заводу «Новіс», і нам дуже цікава зворотна реакція. В ідеалі, хочеться налагодити модель дворівневого сортування відходів в Україні і довести користь використання біорозкладаних пакетів, щоб у подальшому не лише побутові користувачі, а й великі підприємства користувалися такою інновацією», – сказав Береза.Дніпровський завод «Новіс» є одним із лідерів на ринку виробництва пакувальних матеріалів і пакетів. Підприємство виробляє лише екологічно чисту й безпечну продукцію, яка пройшла обов’язкову сертифікацію.Сертифікат за стандартом «OK compost HOME» підприємство отримало 15 жовтня 2019 року.

Джерело:https://shotam.info/ukrains-kyy-zavod-vypuskatyme-pakety-iaki-rozkladaiut-sia-za-90-dniv/