Інститут еколого-релігійних студій » Сторінка 4

Новини

Українські стартапери планують робити зубні щітки з паперу

13-01-2020, 14:17

 

 Українські стартапери планують робити зубні щітки з паперу 

Українці представлять у США стартап з виробництва екологічних зубних щіток з паперу.

Про це повідомляється у сюжеті телеканалу іномовлення UA|TV.

Як зазначається, у всьому світі щорічно викидають приблизно 25 тонн пластикових зубних щіток, що негативно впливає на стан навколишнього середовища. Сьогодні деякі компанії повертаються до натуральних матеріалів, таких як, наприклад, деревина.

«В Україні запропонували своє вирішення проблеми – екологічно чисту зубну щітку, зроблену з паперу. Уже цього місяця винахід представлять на українському стенді в межах Міжнародної виставки споживчої електроніки в Лас-Вегасі (США)», – йдеться у повідомленні.

Творцем паперової зубної щітки виступив Ілля Кичук. З ідеєю створення паперових зубних щіток він разом зі своєю тепер уже дружиною Дариною у 2017 почав брати участь в екологічних конкурсах.“Тоді ще продукту, щоправда, не було. Просто показували ідею та розповідали, як це може виглядати, в цілому концепцію.

Тоді вже позитивно реагували, і ми зрозуміли, що потрібно далі інтенсивно працювати”, – зазначив він.З першим прототипом щітки проєкт увійшов до п’ятірки кращих світових стартапів на конкурсі CLIM@ в Німеччині. Команда також виграла поїздку до Нью-Йорка. Чотири місяці учасники жили в США та шукали інвестиції, партнерів, клієнтів.

Кичук зазначає, що й деякі готелі, й навіть великі корпоративні бренди вже згодні купувати такі щітки. Саме передзамовленнями наразі й займаються розробники, а також працюють над поліпшеним варіантом щітки без пластику.

Виробляти екощітки вирішили в Китаї, оскільки лише там взялися за роботу за складною технологією.

“Вона зроблена з целюлози, не з дерев. Щітка вироблена з відходів цукрової тростини. Тільки один елемент, нейлон, не є екологічно чистим. Але на цьому етапі Асоціацією стоматологів він визнаний найзручнішим”, – розповів Кичук.

На роздрібному ринку приблизно за 1 долар багаторазову щітку з целюлози можна буде придбати вже в наступному році.

 Джерело: https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/2852279-ukrainski-startaperi-planuut-robiti-zubni-sitki-z-paperu.html

В ОДА розглянули питання діяльності національних природних парків області

13-01-2020, 13:19

В ОДА розглянули питання діяльності національних природних парків області

Сьогодні, 10 січня, в.о. голови Закарпатської облдержадміністрації Олексій Гетманенко і директор департаменту екології та природних ресурсів Юрій Шпонтак провели нараду стосовно діяльності національних природних парків області та Карпатського біосферного заповідника.
На нараді розглядалися питання господарської діяльності на території природно-заповідного фонду області, виконання Указу Президента України від 9 липня 2019 року № 511/2019 «Про деякі заходи щодо збереження лісів та раціонального використання лісових ресурсів» та інших Указів Президента України щодо зміни меж території національних природних парків.
Олексій Гетманенко звернув увагу учасників наради на важливість питань електронного обліку деревини та раціонального використання податків сільськими та селищними радами, які розташовані на території національних парків. Ці питання перебувають на особистому щоденному контролі в.о. голови ОДА.
Керівники національних парків поінфомрували в.о. голови ОДА про стан справ та звернули увагу на проблемні питання, вирішення яких потребує втручання обласної державної адміністрації.
За результатами наради було прийнято рішення звернутись до Міністерства енергетики та захисту довкілля з проханням прискорити процес передачі земель національним паркам відповідно до Указів Президента України, підготувати протокольне доручення із визначенням конкретних термінів та відповідальних осіб стосовно зауважень і пропозицій, які були озвучені під час наради, та розробити чіткий план заходів щодо завершення відновлення унікального музею лісу і сплаву.
Пресслужба ОДА

Джерело: https://transkarpatia.net/transcarpathia/social/121887-v-oda-rozglianuli-pitannia-dialnost-naconalnih-prirodnih-parkv-oblast.html

Рубрика: екологічні цитати

10-01-2020, 16:13

 

Екологічні цитати з Різдвяної бесіди єпископа МГКЄ Мілана Шашіка

На Поліссі створять пралісові пам’ятки природи

10-01-2020, 12:45

На Поліссі створять пралісові пам’ятки природи

 

        На території Прип’ятського Полісся виявили багато залишків природних лісів, на основі яких планують створити пралісові пам’ятки природи.

         Про це розповіла представниця Українського товариства охорони птахів Ольга Яремченко у Житомирі під час обговорення міжнародного проєкту "Полісся – дика природа без кордонів: збереження одного з найбільших природних регіонів Європи", повідомляє кореспондент Укрінформу. 

        "Ключові завдання проєкту – зробити природоохоронну оцінку сучасної території Прип’ятського Полісся і визначити особливо цінні для збереження природи ділянки. Ми працюємо у рамках закону про збереження пралісів. Уже побачили, що на Поліссі є багато залишків природних лісів, які зберегли свою функцію пралісів. Вони не відповідають критерію пралісів, оскільки розміщені на болотах і за окремими критеріями оцінюються як мертва деревина. Тому ми ідентифікуємо їх як категорію природних лісів, яких уже знайшли чимало, й працюватимемо над створенням пралісових пам’яток природи", - зауважила Яремченко.

        За її словами, також працює велика команда фахівців, які виявляють місця існування рідкісних представників фауни, місця гніздування птахів, міграційних скупчень та локації існування кажанів, щоб створити там охоронні зони.

        У межах проєкту також передбачено покращення управління природно-заповідними територіями, відновлення гідрологічного режиму болотних масивів, які мають міжнародну цінність, та інформаційно-просвітницька кампанія серед населення.

        Транскордонний коридор Прип’ятського Полісся охоплює Україну та Білорусь. На території нашої країни – це Волинська, Рівненська, Житомирська та Київська області.

        Одна із ключових цілей проєкту "Полісся – дика природа без кордонів: збереження одного з найбільших природних регіонів Європи" – підвищити природоохоронний статус Полісся шляхом подання близько 300 тис. га угідь на номінацію для включення до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

«Червоні лінії» для Боржави: що можна будувати на карпатській полонині

9-01-2020, 23:40

 

В одному з епізодів відомого твору іспанського письменника Мігеля де Сервантеса головний герой Дон Кіхот бореться з дерев’яними млинами-вітряками.  Таким чином він намагається продемонструвати свою лицарську доблесть та відвагу. Зрештою, жодної небезпеки для Дон Кіхота вітряки не несуть – в цьому і полягає алегорія твору. Але що, коли дерев’яні вітряки модернізуються, і у двадцять першому столітті перетворюються на велетенські металеві конструкції? Що, коли за цими вітряками стоїть чимало багатих та могутніх людей – від інвестора, який попри все бажає їх будувати до місцевої влади, яка попри все бажає догодити інвестору. Тоді алегорична сценка іспанського митця втрачає свою первинну іронію й перетворюється у сувору українську реальність. 

Аби зрозуміти, звідки така реальність взялася, треба повернутися ще у далекий 2008 рік, коли в Україні запровадили так званий «зелений тариф» – економічний механізм, спрямований на заохочення генерації електроенергії відновлюваною енергетикою. Цей механізм передбачає не тільки збільшення ціни електроенергії, виробленої на сонячних, гідро чи вітроелектростанціях, але й зобов’язує регіональних або національних електропостачальників купувати її. З того часу пройшло більше десяти років. Наразі, за даними, які наводить «Економічна правда», в нашій країні 2% виробітку електрики припадає на відновлювальну енергетику, але забирає сектор 9% грошей ринку, а  бенефіціарами «зеленої енергетики» здебільшого є бізнесмени, так чи інакше пов’язані з політикою.

 Взагалі, «зелена енергетика» в Україні та на Закарпатті зокрема стала доволі заполітизованою. Це дуже добре прослідковується на прикладі бізнесу малих гідроелектростанцій у розслідуванні закарпатської журналістки Олени Мудрої «Заробіток на «чистій енергетиці»: хто на Закарпатті лобіює будівництво малих ГЕС на річках Карпат». Виходячи з даних, опублікованих в матеріалі, основними вигодоотримувачами «зеленої енергетики» є родини чиновників: «губернаторів» та депутатів.  Тому не дивно, що коли на такий  «ринок» заходить справжня іноземна компанія-інвестор – очікування доволі оптимістичні.

Проте наш матеріал не про хорошого чи поганого інвестора. Наш матеріал про правила гри, баланс інтересів бізнесу та громади,  а також про владу, особливо місцеву, яка має слідкувати за дотриманням цих інтересів, в першу чергу з державницької позиції, та встановлювати своєрідні «червоні лінії», керуючись правовими підставами. На жаль, дуже часто подібних «червоних ліній» ні для влади, ні для бізнесу немає...

Джерело: http://karpatvisnuk.com.ua/all-news/chervoni-lini%D1%97-dlya-borzhavi-shho-mozhna-buduvati-na-karpatskij-polonini.html?fbclid=IwAR3Tff3knr_Lst86Pha88dizwK0F4j1ScAG6cOk9z0F44gLAQX8khYu63A4

Одне з трьох основних завдань сучасної Церкви.

8-01-2020, 16:23

3 небезпеки і 3 завдання для сучасної Церкви на думку єпископа ординарія Київсько-Житомирської дієцезії РКЦ України Віталія Кривицького

 Небезпеки:

  • Секуляризм і дехристіанізація: ці явища міцно впливають на моральний лад в нашій державі.
  • Лібералізм, який включає в себе гендеризм і неомарксизм.
  • Літеплість християн – в Церкві є певне послаблення, якщо йдеться про євангельські цінності, християни готові погоджуватися з багатьма речами, з якими не можна погоджуватися.

    – Завдання:
  • Постійна євангелізація охрещених – пост-хрестильний катехуменат, як це називає ІІ Ватиканський Собор. До справ віри потрібно підійти поважно.
  • Мотивація наших людей бути віруючими і то радикально, не говорю бути екстремістами, але – відважно називати речі своїми іменами.
  • Свідома відкритість на виклики сьогодення: від питань ЕКОЛОГІЇ до пастирства людей, яких вразив гріх, будь-яка залежність.


    Ми не знаємо, що буде через 20 років, але від нас сьогодні залежить що буде завтра.
    Джерело: CREDO: https://credo.pro/2020/01/252859?fbclid=IwAR1Cqv7wzBVomV1_egUHXh7EsD_LAxz1UHDnF480I_fcokc6x7Q64g8mSOE

Благання за жертв в Австралії під час Молитви перед освяенням хлібів на Різдвяній Всенічній

7-01-2020, 00:33

                                                                        

 

 

Ставрофорний протоієрей, парох парафії Святого Архистратига Михаїла (Мукачівської греко-католицької єпархії) о.Василь Бляшин, який є також активним християнським екологістом, під час Різдвяного Всенічного бдіння присвятив сьогоднішню молитву жертвам стихійного лиха - масових пожеж на Австралійському континенті, чим проявив християнську солідарність з жертвами локального стихійного лиха і змін клімату в глобальному контексті...

Різдвяна бесіда з боголюбивим єпископом Міланом Шашіком – про Закарпаття, екологічну ситуацію сучасності, молодь...

4-01-2020, 17:37

                                                                                     

«Хай Ісус народиться в серці кожного закарпатця» – Різдвяна бесіда з владикою Міланом. Про екологію, молодь, спілкування з Папою Римським. Його мудрість і доброта – це приклад для всіх нас у цей непростий час. Дуже світла, позитивна людина – і я радий, що мав змогу поспілкуватись з владикою і зробити цей матеріал напередодні Різдва.

 

Джерело: https://www.youtube.com/watch?feature=youtu.be&v=t0Vk1xo9UuI&app=desktop

Чому успішний рослинницький бізнес обов’язково повинен враховувати екологічний фактор

2-01-2020, 19:10

Чому успішний рослинницький бізнес обов’язково повинен враховувати екологічний фактор

 

 

Навіщо мені ще з тією косаркою гратися… Обробимо «раундапом» та й усе, — розповідає власник господарства, у якому періодично висіваються сидерати. Його сусід без жодної тіні сумніву так само періодично палить стерню, а усі питання із бур’янами вирішує за допомогою термоядерних препаратів сумнівного походження. Виходить такий собі «ноу-тілл», щоправда, без жодних ознак життя у верхньому шарі грунту та накопичення органічних решток.

Ми читаємо гарячі законодавчі новини з Північної Америки та Євросоюзу та чудуємося: вони що там геть із глузду з’їхали? Додуматися позабороняти ледь не половину діючих речовин, а за посівами чим доглядати..? Причому там і мови немає про спалювання стерні чи надмірне внесення міндобрив, однак усе ті німці та англійці не заспокоються і ледь не щодня піднімають нові аграрно-екологічні питання.

Не будемо довго просторікувати про стан, колись дійсно славнозвісних українських чорноземів — всі все знають та розуміють. Ліси та лісосмуги повирубували, річки позникали, вітрова ерозія переміщує мільярди тонн родючого шару, а на поля при цьому щедро виливається і висипається усе, що можна і не можна. Додамо сюди ще й часті зумисні і випадкові пожежі і, своєю чергою, висловимо щирий подив: як воно ще й родить? Адже режими циркуляції вологи безнадійно порушені, тому вираз «100 днів без дощу» набуває дедалі більшого поширення. Та сама архіважлива біота багато де безнадійно вбита, грунти переущільнені, органіка вноситься лише в одиницях господарств.

Це означає, що рано чи пізно поля у багатьох господарствах можуть дійти до такого стану, як років зо 15 тому у Китаї, де мільйони чи десятки мільйонів гектарів землі перетворилися на стерильні пустелі. Скільки б ми не кидали у землю міндобрив, це не допоможе без дотримання нормального природного стану в полях та навколишній місцині.

Втім, годі про погане, а краще поміркуймо про те, як можна у межах окремого господарства цьому запобігти, плануючи не на рік чи на два вперед, а на цілі покоління, включаючи і власне.

…З одного боку, маємо констатувати, що в багатьох господарствах по всій території України почали відновлювати стада ВРХ чи принаймні ставити свинокомплекси. Нехай там пару сотень дійних корів зі шлейфом, однак вони є. Їх власники пояснюють таку несподівану для українських реалій альтернативу просто: хочемо підстрахуватися в економічному плані. Однак обов’язково додають: бачимо, що без гною далі нікуди…

17 408 27 1

З іншого боку, таких господарств поки що дуже небагато. Це зрозуміло, бо хто хоче вкладати кошти у тваринництво з рентабельністю у межах 5%, коли можна підняти на кукурудзі чи соняшнику всі 300%. Технологія відома і апробована, аби пару дощів пішло. З фермами чимало клопотів, починаючи від придбання обладнання та пошуку спеціалістів та закінчуючи жахами на кшталт спалахів АЧС.

Тим не менш, усі хором погоджуються, що гній було б добре давати, і дуже шкода, що його немає… Таке от замкнуте коло, котре, втім, намагається розірвати дедалі більше аграріїв. Не будемо співати дифірамбів природним відходам худобини, та відзначимо, що скрізь, де гній вносять бодай на 10–15% площ, рослини набагато краще протистоять стресовим явищам, починаючи з нестачі вологи в грунті. Гній покращує фізико-механічний склад землі, там є усі необхідні мікроелементи і готова біота, тому маємо розуміти, що рано чи пізно до тваринництва повернуться усі господарства. Або як варіант — почнуть виготовляти біокомпости.

Ще одна поширена проблема — застосування неякісних ЗЗР, перевищення їх норм внесення та цілковите нехтування механічними способами боротьби з бур’янами.

По-перше, на що передусім слід звертати увагу у виборі гербіциду чи іншого препарату? На відсотковий вміст діючих речовин, оскільки у якісного препарату баластовий залишок у розрахунку на кілограм чи літр буде мінімальним. Оцей залишок у засобів захисту рослин невідомого походження завжди буде дуже значним, і що саме використовується як наповнювач — неясно. Це можуть бути відходи хімічної промисловості, які підуть у поля й отруять усе навколо.

Культурні рослини ж обов’язково отримають фітотоксичний стрес, який можна було б мінімізувати, використавши препарати перевірених виробників.

Вселяє оптимізм і те, що починають повертатися на поля просапні культиватори та борони, за допомогою яких частково знищуються бур’яни та вичісуються посіви. Дедалі більшого поширення набуває і проста як дверцята, однак ефективна технологія провокації сходів бур’янів і падалиці культури-попередника та їх подальшого механічного знищення. Якщо ми не переконані адепти канонічного ноу-тілл, то мусимо таки випалити це додаткове відро «солярки» на гектар, аби прибрати бодай частину бур’янів. Інакше будемо заручниками нестачі вологи і неспрацювання гербіциду, поступової появи резистентності у рослин, ризику неякісних препаратів та інших схожих факторів. Проти культиваторної лапи резистентності немає ні в кого…

17 408 27 2

Дуже шкода, що лише на сторінках підручників із землеробства лишається таке поняття, як пар. На полях, залишених під паром, можна вирізати начисто бур’яни, накопичити там вологу і ще й дочекатися ефективного спрацювання розкислювальних видів добрив, таких як фосфоритне борошно скажімо.

Згадаємо і про поступове усвідомлення того факту, що пожнивні рештки ранніх зернових — це не просто солома, яка заважає посіяти ріпак чи ще щось там, а безкоштовне природне органічне добриво. Його не потрібно палити, із ним слід навчитися працювати, подрібнюючи, рівномірно розкидаючи полем, додаючи азот і сприяючи якісній нітрифікації.

Довелося зустрічати в новинах згадки про справдешні «солом’яні бунти» дрібних фермерів. Мовляв, ми не можемо собі дозволити витратити додаткових 10 л/га пального на подрібнення та заробляння соломи в землю, тому палили й будемо палити стерню… Що тут можна відповісти? Просто підрахуйте елементів живлення у тій соломі, додайте сюди біологічні чинники сприяння активності біоти, а також деякі інші характеристики, наприклад, уповільнення випаровуванню вологи з грунту. Гадаємо, що це варто 10 літрів «солярки».

Так чи інакше, бодай часткові екологічні підходи у сучасному рослинництві можуть бути не просто перспективними, але й давати результат тут і зараз. Висів покривних культур, регулярне внесення гною та компостів, застосування альтернативних технологій обробітку грунту, таких, скажімо, як вертикальний обробіток, правильна сівозміна (особливо!) дають змогу реально підвищувати урожайність, при цьому підстраховуючись у несприятливі для посівів сезони.

Інша річ, що чимало фермерів не бажають займатися здоров’ям грунтів через одну відому причину — земля не їхня. І оренда на шість років, так само як розквіт рейдерських схем абсолютно не надихає гратися із сидератами чи спеціально ставити півтисячі дійних корів. Бо сьогодні ти хазяїн на
3000 га, а завтра… Хто його знає, що буде завтра… Хоча Україна, сподіваємось, буде, і діти наші будуть, і онуки. От про них також варто подумати!

 

Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

 

Джерело: http://agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/16084-chomu-uspishnyi-roslynnytskyi-biznes-oboviazkovo-povynen-vrakhovuvaty-ekolohichnyi-faktor.html?fbclid=IwAR1WnsHh2DPTadQzVnfLm2lr7TbBjCvMu4urqsyoHm1mAt3iGm57efW6C5w